КИЇВ — З 1 липня 2026 року Європейський Союз запровадив нові жорсткі обмеження на імпорт сталі, що створює серйозні виклики для української металургії, яка є однією з опорних галузей національної економіки. Рішення Брюсселя передбачає скорочення безмитних квот на ввезення продукції та встановлення 50-відсоткового мита на обсяги, що перевищують ліміт, змушуючи український уряд та виробників терміново адаптуватися до нових реалій.
Нові правила європейського ринку є частиною стратегії ЄС із захисту власних виробників від глобального надлишку сталеливарних потужностей. Для України, яка отримала індивідуальні безмитні квоти на дев’ять категорій сталевої продукції, це означає суттєве звуження можливостей для експорту. За словами експертів, такий крок, особливо в поєднанні з раніше запровадженим механізмом вуглецевого коригування (CBAM), створює подвійний тиск на галузь, яка вже працює в надскладних умовах через повномасштабну війну, руйнування виробничих потужностей та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру.
В українському уряді наголошують на активному діалозі з європейськими партнерами. Кабінет Міністрів під керівництвом прем’єр-міністра Юлії Свириденко та профільне Міністерство економіки на чолі з Олексієм Соболевим шукають шляхи для пом’якшення наслідків цих обмежень. Київ наполягає, що в умовах війни економічна стійкість України є питанням загальноєвропейської безпеки. Водночас українські металургійні компанії змушені шукати альтернативні ринки збуту, щоб диверсифікувати експортні потоки та мінімізувати потенційні збитки.
Джерело: DW Україна
Бекграунд: Металургійний сектор історично був одним із ключових джерел валютних надходжень для України. Після початку повномасштабного вторгнення та втрати контролю над великими підприємствами на сході країни, ринок Євросоюзу став основним напрямком для українського сталевого експорту. ЄС неодноразово запроваджував захисні заходи, проте повна лібералізація торгівлі з Україною після 2022 року розглядалася як важливий елемент підтримки. Нинішнє посилення обмежень, яке активно лобіювали деякі країни-члени, відображає складний баланс між солідарністю з Україною та захистом внутрішніх економічних інтересів блоку.