КИЇВ — 17 червня за новоюліанським календарем українські православні віряни вшановують пам’ять трьох братів-мучеників – Мануїла, Савела та Ісмаїла. У народній традиції цей день здавна вважається одним із найскладніших та навіть небезпечних у році, він оповитий численними віруваннями, застереженнями та прикметами, що сягають корінням у дохристиянські часи.
Згідно з церковними переказами, брати Мануїл, Савел та Ісмаїл походили зі знатного перського роду. Їхня мати була християнкою і виховала синів у своїй вірі. У 362 році їх як послів від перського царя відправили до римського імператора Юліана Відступника для укладення мирного договору. Проте імператор, дізнавшись про їхнє християнське віросповідання, вимагав узяти участь в язичницькому жертвоприношенні. Коли брати рішуче відмовилися, їх піддали жорстоким тортурам, а потім стратили.
У народній свідомості цей день набув зловісної слави. Існувало повір’я, що 17 червня активізується нечиста сила, яка намагається обманути людину, заманити її в пастку або наслати лихо. Вона могла з’являтися у вигляді примарних видінь або навіть померлих родичів. Через це наші предки намагалися без гострої потреби не виходити з дому, особливо після заходу сонця, та уникати купання у відкритих водоймах. День також вважався несприятливим для будь-яких починань, переїздів чи укладення шлюбу.
Серед ключових заборон цього дня – позичання грошей чи будь-яких речей, пов’язаних із вогнем (сірників, свічок), оскільки вважалося, що так можна віддати з дому добробут та щастя. Також суворо заборонялося сваритися, конфліктувати та скаржитися на життя, щоб не погіршити ситуацію. Натомість, щоб відлякати злі сили, ввечері влаштовували гучне родинне застілля: що більше страв було на столі, то вдалішим мав бути рік.
Джерело: УНІАН