зерно

Головні події тижня 31.10-05.11.2022: Резніченко потрапив в корупційний скандал, а Росія (не) виходить із зернової угоди

Вже традиційно новий тиждень в Україні почався із масованої ракетної атаки ворога на енергосистему. Також протягом тижня РФ примудрилася вийти із “зернової угоди”, а потім повернутися до неї. Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила справу проти компанії близької подруги очільника Дніпропетровщини Валентина Резніченка. Підсумовуємо тиждень, що минає, та розповідаємо про події, котрими він відзначився.

Ракетний удар по енергетиці

Ранок понеділка 31 жовтня почався із повітряних тривог по всій Україні. Ціль терору незмінна — ураження критичної інфраструктури на території нашої держави. Влучання ракет зафіксовані в Харкові, Запоріжжі, Київській, Дніпропетровській та Черкаській областях. Загалом було уражено 18 об’єктів у 10 областях України. У період із 7 до 9 ранку українським силам протиповітряної оборони вдалося збити 44 з понад 50 випущених по Україні ракет.

Унаслідок ракетного терору без світла лишалася частина Київщини. Також були проблеми із електропостачанням у низці областей, котрі атакував ворог. Через масовані обстріли енергетичної інфраструктури було введено екстрені відключення електроенергії. Також на Київщині було вражено 450 базових станцій мобільних операторів, тому протягом дня були проблеми із мобільним зв’язком, а у деяких районах зв’язок взагалі був відсутній. Також було вражено станцію, що забезпечувала киян водою, через що 80% мешканців столиці лишилися без води.

Одна з російських ракет впала на території Молдови, жертв та серйозних руйнувань там не виявлено. У міноборони Молдови заявили, що порушення повітряного простору вони не зафіксували.

Російський диктатор Володимир Путін назвав масовані ракетні удари по цивільних об’єктах в Україні «частково відповіддю» на вибухи в окупованому Севастополі. «Почасти так і є, але це не все, що ми могли б зробити», — відповів глава кремлівського режиму на запитання пропагандиста.

Масовану ракетну атаку у своєму вечірньому зверненні прокоментував й президент України Володимир Зеленський: «Немає у російських терористів таких ракет, які могли б влучити в українське бажання жити, жити цивілізовано й дбати одне про одного. А якщо хтось там у кремлі наслухався своїх божевільних пропагандистів і вирішив, що темрява в Україні допоможе тиснути на українців, то хай потім не дивується вже своїм втратам, коли побачить, як українці ведуть „переговори“ в темряві».

Росія (не) виходить із “зернової угоди”

29 жовтня Росія заявила про вихід із “зернової угоди”, пояснюючи це тим, що Україна нібито вчинила атаку на Чорноморський флот РФ у Севастополі. У міноборони РФ заявили, що нібито “київський режим” у співпраці з фахівцями з Великої Британії у суботу вранці вчинив “теракт” у Севастопольській бухті. Метою “теракту” було названо враження кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден.

У міноборони Британії такі заяви колег із Москви назвали “черговою вигадкою епічного масштабу”.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба прокоментував вихід РФ із “зернової угоди” наступним чином:  “Тепер Москва під надуманим приводом блокує зерновий коридор, який забезпечує продовольчу безпеку мільйонів людей. Закликаю всі держави вимагати від РФ припинити голодні ігри та повернутися до своїх зобов’язань”.

Попри вихід Росії із “зернової угоди”, та продовжує де-факто діяти. Із портів України виходять судна із агропродукцією, перевірку яких здійснюють ООН та Туреччина без залучення російської та української сторон. Посол України в Туреччині Василь Боднар каже про те, що Росія не полишить спроб домогтися для себе преференцій за допомогою продовольчого шантажу. «Ми бачимо, що світова спільнота на це не повелася. Усі заяви з ключових столиць звучать із закликом до Росії відмовитися від шантажу… Де-факто угода діє», — сказав дипломат.

2 листопада у міноборони РФ повідомили, що відновлюють участь у “зерновій угоді”. Через те, що нібито Україна надала письмові гарантії про невикористання зернового коридору для ведення бойових дій. Трохи згодом відновлення участі Росії у “зерновій угоді” підтвердив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Справа проти компанії подруги очільника Дніпропетровщини

У середу, 2 листопада, журналісти “Української правди” та “Схем” оприлюднили розслідування, в котрих йдеться про те, що фірма близької подруги керівника Дніпропетровщини Валентина Резніченка отримала 1,5 мільярдів на ремонт доріг в області від початку повномасштабного вторгнення. Це компанія “Будінвест Інжиніринг”, де однією із власниць є 34-річна жителька Дніпра Яна Хланта. Вона відома як професійна спортсменка та майстер спорту з пауерліфтингу. Також журналісти знайшли докази того, що Валентин Резніченко та Яна Хланта перебувають у романтичних стосунках.

Усього від березня до жовтня цього року Дніпропетровщина витратила на ремонт доріг рекордну суму — 2,3 млрд гривень. Із яких 1,5 млрд пішли компанії “Будінвест Інжиніринг”.

Після оприлюднення розслідування Спеціалізована антикорупційна прокуратура почала кримінальне провадження за фактом зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Встановлення мобільних укриттів у Дніпрі

Пересувні бетонні споруди планують розмістити у місцях скупчення людей у Дніпрі, зокрема, на транспортних зупинках та у місцях, де поруч немає укриттів. «Це місця, де є великий пасажиропотік. Зараз ми встановлюємо ці мобільні укриття, згодом якось їх приведемо до ладу, аби вони вписувалися у загальний дизайн міста», — розказав чиновник міського департаменту транспорту Іван Васючков.

Міська влада повідомляє про встановлення 28 мобільних укриттів, втім у перспективі їх кількість планують збільшити. На встановлення однієї такої споруди йде близько двох днів. В одній споруді можуть одночасно  сховатися до 40 людей. Згодом до пересувних сховищ проведуть світло, поставлять лавочки та двері.