Однозначно головною новиною тижня став новий законопроєкт про мобілізацію. Другою за обговорюваністю подією стало знищення російського десантного корабля у порту Феодосії. Ну а завершився тиждень наймасовішою за час повномасштабного вторгнення ракетною атакою росіян. Розповідаємо про головні події, котрими запам’ятається нам останній тиждень 2023 року.
Законопроект про мобілізацію
На початку тижня уряд вніс до Ради законопроєкт про мобілізацію. Хоч це поки що проєкт, а не закон, галасу він наробив добряче.
У пояснювальній записці документа йдеться про те, що планується зменшення призовного віку із 25 до 27 років, скасування строкової служби, посилення військової підготовки громадян від 18 до 25 років та запровадження при навчальних закладах підготовчих курсів. Також пропонується виключити поняття обмежено придатних до військової служби.
Проект закону передбачає створення єдиного реєстру призовників та запровадження обмежень для ухилянтів. Зокрема, ухилянтам пропонують обмежити проведення операцій із майном, грошових операцій, обмежити право водити авто та отримати посвідчення водія та заборонити взяття кредиту чи позики. Щодо тих чоловіків, котрі нині перебувають за кордоном, то законопроєктом пропонується видавати їм документи лише за наявності військово-облікових документів.
Нагадаємо, що напередодні президент Зеленський казав про те, що отримав від військових запит на 500 тисяч мобілізованих. Втім, головнокомандувач Залужний сказав, що про такі цифри не йдеться. Разом із тим Зеленський каже, що нині держава немає змоги забезпечити 500 тисяч мобілізованих чоловіків, а міністр оборони Умєров каже, що забезпечення буде.
Щодо реакції суспільства на новий законопроєкт, то за кордоном переполох і чоловіки вже штурмують консульські центри, аби отримати потрібні документи заздалегідь.
Тоді як в Україні черги до нотаріусів. Позаяк у випадку впровадження законопроєкту будь які операції з майном для ухилянтів стануть не можливими.
Проект нині на стадії доопрацювання. Тривають дискусії, вносяться правки. Попередньо, документ розглядатимуть 10 січня, але знову ж таки, шанси, що його приймуть у першому читанні у тому вигляді, у якому він є, невеликі. Позаяк до законопроєкту є багато питань і не подобається він не лише ухилянтам.
Прес-конференція Залужного
Вищезгаданий законопроєкт про мобілізацію одразу почав обростати чутками. Питань до проєкту ставало дедалі більше, тому головнокомандувач Валерій Залужний провів пресконференцію і відповів на низку запитань.
Головком розповів, що мобілізація відбуватиметься поетапно. Так, як у 2023 році. Тобто не буде такого, що за місяць до війська заберуть одразу 500 тисяч чоловіків.
Щодо демобілізації, то обговорюється цифра у 36 місяців служби. Але тих, хто нині служить, треба буде замінити не менш компетентними. Іще одна важлива умова: відносно стабільна ситуація на фронті. Очевидно, якщо почнеться наступ, то про ніяку демобілізацію не йтиметься.
Також головком висловив своє незадоволення роботою ТЦК та наголосив на тому, що процес мобілізації потрібно реформувати.
Залужний сказав, що його головна помилка була у тому, що, як він думав, великі втрати зупинять росіян. Втім він також зазначив, що помилки бачить, і над ними ведеться робота. 2024 воєнний рік буде не таким, як 2023, сказав Залужний.
Знищення російського корабля в Феодосії
Рускій воєнний корабль фсьо. В ніч на 26 грудня українські повітряні сили відпрацювали по російському десантному кораблю “Новочеркаськ” і зробили його підводним. Згодом стало відомо, що від удару по порту Феодосії затонуло ще одне російське судно “УТС-150”. Частина екіпажу “Новочеркаська” вважається безвісти зниклою, йдеться про 33 особи. Ще 19 окупантів зазнали поранень.
“Новочеркаськ” росіяни використовували в логістичних цілях, для перекидання зброї та військових. По деяким даним, у момент удару на борту судна була партія іранських дронів “Шахед”.
Щодо реакції росіян, то там атаку визнали, але сказали, що корабель просто пошкоджено. А під час відбиття атаки окупанти нібито збили два українських Су-24.
Наймасовіша ракетна атака України
В ніч на 29 грудня загарбники здійснили наймасовішу повітряну атаку з початку повномасштабної війни. Під удар потрапили цивільні будівлі, об’єкти критичної інфраструктури, промислові і, звісно, військові об’єкти.
Спочатку була розвідка боєм. Росіяни атакували Україну 36 «шахедами». Близько третьої ночі у повітря було піднято російську стратегічну авіацію – 18 бомбардувальників Ту-95МС. Вони запустили не менше 90 крилатих ракет повітряного базування, що обходили виявлене “шахедами” українське ППО. О 6:30 п’ять винищувачів МіГ-31К здійснили пуски 5 аеробалістичних ракет «Кинджал» з Астраханської області. Також з літаків тактичної авіації Су-35 були випущені 4 протирадіолокаційні ракети. Таким чином, за попередніми підрахунками, ворог застосував проти України 158 засобів повітряного нападу: ракети різних типів та ударні БПЛА. Як повідомляють, повітряні сили збили 114 з них.
Лупили рашисти по найбільшим містам України: Київ, Харків, Запоріжжя, Одеса, Львів, Дніпро.
У Дніпрі ціллю терористів став торговельний центр. Також рашисти, у своєму стилі, цинічно поцілили у пологовий будинок та приватні оселі. Внаслідок атаки по місту загинуло 6 людей, майже 30 поранені. Крім цього, триває пошук людей, котрі вважаються безвісти зниклими.
В Києві уламки влетіли в житловий будинок та складське приміщення. По Одесі прилетіло в багатоповерхівку. Також в Одесі уламками даху ледь не вбило священика під час ранкової служби. У Львові постраждав житловий будинок, школи та дитячий садочок.
Наразі відомо про 20 загиблих і понад сотню поранених. Одна з російських ракет навіть долетіла до Польщі. Польський телеканал Republica повідомляє, що ракета впала в межах района Вожучин-Цукровня. Польський президент Анджей Дуда тим часом скликав термінову нараду з військовим керівництвом країни через порушення повітряного простору.
