КИЇВ — Офіційний Київ, ймовірно, розпочинає обережний перегляд своєї дипломатичної стратегії щодо Грузії, сигналізуючи про готовність до більш прагматичного діалогу з урядом у Тбілісі. Цей крок зумовлений необхідністю протидіяти зростаючому впливу Кремля в регіоні та підтримати проукраїнські настрої грузинського суспільства, попри глибокі політичні розбіжності з правлячою партією «Грузинська мрія».
Аналітики вказують на зміну риторики з боку українських дипломатичних кіл, яка стала менш категоричною. Замість виключно жорсткої критики, що домінувала впродовж останніх двох років, з’являються сигнали про пошук точок дотику. Йдеться не про ігнорування антизахідних та проросійських кроків грузинської влади, а про спробу вибудувати складнішу, багаторівневу політику. Ця стратегія може включати розділення офіційних контактів з урядом та прямої комунікації з грузинським народом, який переважною більшістю підтримує Україну та європейську інтеграцію.
Ключова мета такого маневру — не дозволити Росії остаточно перетворити Грузію на свій сателіт та використати її територію для обходу санкцій чи інших гібридних операцій. Водночас Україна прагне зберегти важелі впливу на Кавказі, який має стратегічне значення для безпеки всього Чорноморського регіону. Експерти наголошують, що повна ізоляція офіційного Тбілісі може зіграти на руку лише Москві, яка зацікавлена в посиленні конфронтації між Україною та Грузією — двома жертвами російської агресії.
Нагадаємо, відносини між Києвом та Тбілісі суттєво погіршилися після початку повномасштабного вторгнення Росії. Уряд Грузії відмовився приєднатися до міжнародних санкцій проти РФ, не надавав військову допомогу Україні та відновив пряме авіасполучення з Москвою. Кульмінацією напруги стало ухвалення скандального закону «про іноагентів», аналогічного російському, що викликало масові протести в Грузії та жорстку критику з боку України та західних партнерів. У відповідь на недружні кроки Київ відкликав свого посла з Тбілісі для консультацій ще у 2022 році.