КИЇВ — Відкликання Сеулом посла з України через публічне розголошення передачі двох північнокорейських військовополонених спричинило найсерйознішу дипломатичну кризу у двосторонніх відносинах. Попри загострення взаємних звинувачень, дипломатичні та політичні експерти розглядають шляхи виходу з глухого кута, зазначаючи, що тривале протистояння не вигідне жодній зі сторін.
Конфлікт розгорівся після виступу Президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН, під час якого він повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, захоплених Силами оборони в Курській області. Реакція Сеула виявилася вкрай різкою: президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинувачив Київ у порушенні домовленості про нерозголошення та підриві міждержавної довіри. За версією південнокорейської сторони, таємність була необхідна для безпеки самих полонених та їхніх родин у Пхеньяні. 8 жовтня 2026 року Міністерство закордонних справ Південної Кореї оголосило про офіційне відкликання з Києва надзвичайного і повноважного посла Пак Кі Чхана.
Українська сторона намагалася згладити напруженість, наголошуючи, що публічно було повідомино лише сам факт передачі без деталізації спецоперації. Радник президента України Дмитро Литвин зазначав, що між країнами не існувало письмово зафіксованої угоди про повне замовчування події. Пізніше Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга скерував південнокорейському колезі роз’яснювальний лист, який у Сеулі сприйняли як вибачення. Однак очільник МЗС Південної Кореї Чо Хьон публічно заявив, що отримані пояснення є недостатніми, після чого уряд ухвалив рішення про дипломатичний демарш.
Ситуація викликала гострі дискусії всередині самої Південної Кореї. Депутатка від опозиційної партії «Сила народу» На Кьон Вон жорстко розкритикувала діючу адміністрацію президента Лі Чже Мьона. За її словами, дипломатичний конфлікт із Києвом завдає шкоди національним інтересам Сеула та грає на руку Пхеньяну й Москві. На Кьон Вон наголосила, що рішення України передати полонених базувалося на принципах прав людини, і оголосила про намір надіслати особистого листа Володимиру Зеленському з висловленням вдячності за гуманітарний крок.
За оцінками міжнародних аналітиків, суперечка значною мірою обумовлена внутрішньополітичним тиском на південнокорейське керівництво. Попри тимчасову демарш-акцію з відкликанням посла, МЗС Південної Кореї залишило відкритими двері для подальших консультацій. Для повного врегулювання кризи дипломати радять перенести акцент із публічних суперечок про минулі події на створення чітких протоколів взаємодії щодо чутливої інформації в майбутньому. Окрім того, залучення міжнародних посередників, зокрема окремих європейських партнерів та Японії, може допомогти відновленню повноцінної дипломатичної співпраці між Києвом та Сеулом.
Джерело: DW Україна.