КИЇВ – У Нобелівському комітеті при Каролінському інституті в Стокгольмі оголосили лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини 2026 року. Ними стали американський біохімік Карл Дейссерот та німецькі науковці Петер Гегеманн і Георг Нагель за розробку оптогенетики — революційного методу, який дозволяє за допомогою світла керувати нервовими клітинами та досліджувати, як мозок формує спогади, емоції й поведінку.
Нобелівська асамблея Каролінського інституту відзначила трьох науковців за відкриття світлокерованих іонних каналів та розробку технології оптогенетики. Призовий фонд у розмірі 12 мільйонів шведських крон (майже 1,2 мільйона доларів) буде порівну розділений між трьома дослідниками. Завдяки їхній роботі нейробіологи отримали унікальну можливість вибірково вмикати та вимикати окремі нейрони в живому мозку, що раніше вважалося неможливим завданням.
Фундамент для цього наукового прориву було закладено на початку 2000-х років, коли Петер Гегеманн з Берлінського університету імені Гумбольдта та Георг Нагель з Вюрцбурзького університету досліджували одноклітинну водорість хламідомонаду. Вони прагнули з’ясувати, як цей мікроорганізм орієнтується на світло, і відкрили унікальний світлочутливий білок — каналородопсин. Під дією синього світла цей білок відкриває канал на поверхні клітини, через який усередину потрапляють заряджені іони, утворюючи електричний імпульс.
Згодом американський дослідник Карл Дейссерот зі Стенфордського університету перетворив це біологічне явище на точний інструмент управління нейронами. Дейссерот переніс ген каналородопсину в нервові клітини щурів, довівши, що за допомогою синього світла можна дистанційно викликати в них нервові сигнали. Надалі науковець успішно застосував цю світлоконтрольовану систему в мозку живих мишей, започаткувавши нову еру в дослідженні пам’яті та емоційних реакцій.
Голова Нобелівського комітету з фізіології та медицини Пер Свеннінгссон наголосив на значущості цього досягнення: «Оптогенетика відкриває можливості для картування мозку, про які ми колись могли лише мріяти». Порівняно з традиційними методами електричної стимуляції, оптогенетичний підхід дозволяє точково впливати на конкретні нейронні ланцюги, не зачіпаючи сусідні клітини, що має ключове значення для розкриття механізмів пам’яті, стресу та неврологічних захворювань.
Сьогодні оптогенетика активно застосовується у наукових лабораторіях по всьому світу для вивчення важких розладів нервової системи, зокрема хвороби Паркінсона, депресії та посттравматичного синдрому, а також у дослідженнях з відновлення зору в людей. Оголошення переможців у галузі медицини традиційно відкрило Нобелівський тиждень 2026 року, упродовж якого також стануть відомі лауреати з фізики, хімії, літератури, захисту миру та економіки. Урочиста церемонія вручення нагород відбудеться 10 грудня у Стокгольмі.
Джерело: LIGA.net.