КИЇВ – Уявлення про те, що на нашій планеті існує лише один Північний полюс, є поширеною географічною оманою, адже насправді науковці та дослідники виділяють одразу кілька таких точок залежно від системи вимірювання та фізичних явищ. Як зазначають фахівці у матеріалі BBC Україна, залежно від географії, магнітного поля, кліматичних умов та супутникової навігації на Землі існує щонайменше чотири основні точки, які мають повне право називатися Північним полюсом.
Найбільш відомим є географічний Північний полюс, розташований на 90 градусах північної широти. Саме в цій точці уявна вісь обертання Землі перетинається з її поверхнею і сходяться всі меридіани планети. На відміну від Південного полюса, що лежить на континентальній суші Антарктиди, географічна північна точка розташована в центральній частині Північного Льодовитого океану, де глибина перевищує 4000 метрів, а поверхню вкриває крижаний покрив, що постійно дрейфує. Водночас для орієнтування на місцевості практичнішим є магнітний Північний полюс — точка, де силові лінії магнітного поля спрямовані вертикально вниз і куди вказує стрілка звичайного компаса.
Магнітний полюс Землі не є статичним, оскільки його положення визначається безперервним рухом розплавленого заліза та нікелю у зовнішньому ядрі планети. Впродовж тривалого часу він перебував у районі канадської Арктики, однак згодом прискорив свій дрейф у напрямку Сибіру. За наведеними BBC даними, швидкість його переміщення сягала від 50 до 60 кілометрів на рік. Окремо науковці виділяють геомагнітний Північний полюс — розрахункову точку, створену за допомогою математичних моделей, у яких Землю умовно представляють ідеальним стрижневим магнітом. Цей параметр є критично важливим для комп’ютерного моделювання космічної погоди, полярного сяйва та супутникового зв’язку.
Палеомагнітні дослідження доводять, що магнітні полюси Землі протягом історії не лише переміщувалися, а й неодноразово мінялися місцями. За останні 160 мільйонів років відбулися сотні таких інверсій, коли північний і південний магнітні полюси повністю мінялися ролями. Остання масштабна зміна геомагнітних полюсів сталася приблизно 780 тисяч років тому. Крім того, науковці виділяють Північний полюс недоступності — найвіддаленішу від усіх узбереж точку в арктичних кригах, дістатися якої найважче через складні географічні та кліматичні умови.
Розуміння відмінностей між різними Північними полюсами має не лише теоретичне, а й першочергове практичне значення для сучасної глобальної інфраструктури. Постійне переміщення магнітного полюса вимагає систематичного оновлення Всесвітньої магнітної моделі, на якій базується функціонування цивільних та військових систем GPS, комерційної авіації, морського судноплавства й навіть мобільних додатків у смартфонах.
Джерело: BBC Україна.