Тиждень почався з одкровень вагнерівців. Два екскомандири приватної військової компанії “Вагнер” дали інтерв’ю одному з російських ЗМІ та розповіли про масові вбивства цивільних та військовополонених українців. Також цього тижня кремлівський диктатор Путін відвідав штаби російських військових злочинців на тимчасово окупованій Херсонщині та Луганщині. Окрім цього, розповімо про візит Зеленського на передові позиції українського війська, заборону сусідів на імпорт українського зерна та загадковий спалах у небі над Києвом. Підсумовуємо події тижня та розповідаємо про головне.
Зізнання вагнерівців у масових вбивствах
Цього тижня в публічному просторі з’явилося відео двох колишніх в’язнів, а нині екскомандирів ПВК “Вагнер”. Азамат Улдаров та Олексій Савічев дали інтерв’ю російському виданню, в якому розповіли про масові вбивства цивільних та військовополонених українців. За їх словами, накази про вбивства віддавали як командири, так і сам ватажок “Вагнера” Євгеній Пригожин, що є соратником Путіна. Також Улдаров та Савічев розповіли про те, що у ПВК “Вагнер” невиконання наказів карається розстрілом.
“Людей 60 точно було. Вони дихали, криків не було. Мені був наказ прийти, підірвати й підпалити. Я ж не дивитимуся, скільки там людей дихало, скільки було живих. Я просто побачив там своїх, доповів командиру, він мені сказав, що то вже не наші”, — розповів найманець Олексій Савічев.
Зокрема в цьому інтерв’ю колишні в’язні розповіли про вбивства цивільного населення у Бахмуті та Соледарі. Серед вбитих були й діти, котрі переховувалися у підвалі.
“Одного зізнання мало. Має бути покарання. Жорстке та справедливе. І воно обов‘язково буде. Ми дізнаємося всі факти злочинів і знайдемо кожного, хто вчиняв їх”, — прокоментував очільник Офісу президента Андрій Єрмак.
Путін на Херсонщині та Луганщині
Цього тижня російські ЗМІ оприлюднили відео візиту ніби то Путіна на тимчасово окуповану Херсонщину та Луганщину. Диктатор відвідав штаби російського військового угрупування. Також Путін мав розмову з воєначальниками, що відповідальні за південний та східний напрямки. Ні Герасимова, ні Шойгу поруч із Путіним не було.
Не обійшлося й без залюблених кремлем ребусів, котрі нескладно розгадати. На першому відео, що оприлюднили у кремлі, Путін дарує військовим ікону та каже, що скоро Великдень. Але відео оприлюднили вже після Великодня, тому російські умільці трохи підкоригували відео і тепер там про свято не йдеться.
Аналітики американського Інституту вивчення війни говорять про те, що відео, ймовірно, було відзнято ще до Великодня, але оприлюднене нині, щоб перекрити в інформаційному просторі візит Зеленського в Авдіївку.
До того ж, лишається відкритим питання, чи сам Путін відвідував окуповані землі, чи то був його двійник? Адже загально відомо, що російський диктатор ні з ким стороннім не спілкується, а всі публічні заходи проводяться на значному віддаленні від публіки.
Зеленський в Авдіївці
18 квітня президент Володимир Зеленський відвідав передові позиції українського війська в Авдіївці, що на Донеччині. Нині на Авдіївському напрямку окупанти наступають, щодня ЗСУ відбиває атаки ворога. Сама ж Авдіївка потерпає від нещадних обстрілів.
Зеленський під час візиту мав розмову з командуванням та вручив нагороди бійцям.
“Маю честь сьогодні бути тут. Поруч із військовослужбовцями морської піхоти, десантно-штурмових, механізованих та артилерійських підрозділів. Поруч із нашими героями”, — написав голова держави.
Голова НАТО в Києві
20 квітня з неанонсованим візитом до Києва прибув Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Спочатку він вшанував пам’ять загиблих воїнів на Михайлівській площі, згодом побував на виставці знищенної російської техніки, зустрівся з президентом Зеленським та відвідав Бучу.
Головною метою свого візиту Столтенберг назвав сигнал світу та російському агресору про те, що НАТО разом з Україною. Єнс Столтенберг висловив Зеленському підтримку його формули миру. Також він зазначив, що на саміті НАТО у Вільнюсі говоритиме про вступ України до альянсу. Побіжно й зовсім обережно Столтенберг зачепив питання постачання потужнішої зброї Україні.
“Цей візит – перший за час повномасштабної війни – ми трактуємо як знак, що Альянс готовий розпочинати нову главу у відносинах з Україною – главу амбітних рішень”, — заявив в свою чергу український президент.
Європейські сусіди заборонили імпорт продуктів з України
Цього тижня Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія запровадили заборону на ввезення українського зерна та деяких продуктів. Тобто це означає, що з квітня до липня (заборону можуть як подовжити, так і зняти раніше) Україна не зможе імпортувати свою продукцію до цих країн.
Представники європейських країн мають щодо заборони приблизно однакову позицію. Їхній ринок перенасичений аграрною продукцією з України. Простіше кажучи, поки українські фермери заробляють, умовні польські фермери зводять кінці з кінцями. Позаяк на ринку є відносно недороге українське зерно.
Втім у ЄС вже працюють над механізмами вирішення питання. Зокрема йдеться про запровадження та посилення програм підтримки європейський фермерів, котрі подекуди протестують через ситуацію на аграрному ринку та український демпінг.
Загадковий спалах над Києвом
Ввечері 19 квітня в небі над Києвом побачили яскравий спалах, згодом було оголошено повітряну тривогу. Першим припущенням стала версія про роботу ППО, адже саме в той час тривога лунала на Київщині.
Згодом у Київський міський адміністрації повідомили, що спалах у небі над столицею — це результат падіння на Землю “мертвого” космічного супутника NASA або метеорита. Втім у NASA цю версію спростували.
Нині ж головною версією спалаху є “вхід космічного тіла в щільні шари атмосфери”.
Українські ж соцмережі заполонили меми. Українці змагалися з майстерності дотепніше пожартувати з приводу НЛО над Києвом.
Підтоплення у Дніпрі
Цього тижня хвиля підтоплень дісталася й до міста Дніпра. Причину того, що вода вийшла з берегів, вбачають у тому, що завчасно були заповнені водосховища, а більшість гідротехнічних споруд виявилися в неналежному стані. Відтак не витримали весняного водопілля.
“У п’яти водосховищах накопичено води на півтора кубічні кілометри більше, відповідно нормального об’єму, який передбачається правилами експлуатації. Це робиться для того, щоб унеможливити ризики спорожнення Каховського водосховища. В результаті цих дій і плюс опади, які випали по всій території України, які збільшували приплив як в основному руслі, так і по інших річках, які впадають у Дніпро, ми маємо таку ситуацію”, — каже директор з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.
У міській раді Дніпра запевняють, що роблять усе можливе, аби наслідки підтоплень були менш руйнівними. Також там зазначають, що кардинально змінити ситуацію не вийде. Треба чекати, доки рівень води спаде.
