Тиждень почався із “бавовни” у Криму. Керченський міст “ліг поспати”. Внаслідок ударів знищено один проліт мосту, ще один пошкоджено. Або, як кажуть росіяни, “слєгка поврєждєно дорожноє полотно”. Окупанти на кримську “бавовну” образилися і вирішили не продовжувати зернову угоду. З початку тижня окупанти активно гатять по Чорноморським портам, знищуючи ангари з продовольством. Активізувалися цього тижня й бої на Лимано-Куп’янському напрямку. Розповідаємо про головні події, якими запам’ятається нам тиждень, що минає.
Вибух на Кримському мосту
В ніч на 17 липня один із прольотів Кримського мосту був знищений, ще один пошкоджений внаслідок вибуху. Через “бавовну” було повністю призупинено рух мостом. Із боку Краснодарського краю утворився багатокілометровий затор. А росіянам, котрі “так нє хатєлі уєжать с Крима”, раптом масово захотілося поїхати. Так як Кримський міст “ліг поспати”, росіянам запропонували поїхати з Криму об’їзним шляхом. Правильно! Через окуповані території, під кулями. Ну і класика після “бавовни” — це ниття росіянців у мережі. Всі оці “паваєвалі і хватіт” та “а людєй то зачєм убівать”.
За інформацією ЗМІ, удар по мосту є справа рук Служби безпеки та Військово-морських сил України. Тоді як самі відомства ситуацію не коментують.
На Росії ж все по класиці: гатила по ним терористична організація київського режиму і вони постраждали дуже сильно, й разом із тим заявляють, що на мосту лише пошкоджено дорожнє полотно. Цирк та й годі.
Експерти ж кажуть, що удар по Кримському мосту значно ускладнить логістику окупантів.
Є й припущення, що вибух на мосту — то справа рук самих росіян, які напередодні продовження зернової угоди вирішили викрутити ще один сценарій.
Росія вийшла з зернової угоди
У день “бавовни” у Криму Росія оголосила про вихід із так званої зернової угоди. Опівночі 18 липня закінчувався строк дії й росіяни вирішили угоду не подовжувати.
У кремлі пояснили свій вихід тим, що цього тижня у Криму вибухало. Втім, вже протягом року Росія неодноразово погрожували вийти з угоди та блокувала судна з українським зерном в портах.
Вихід Росії з зернових домовленостей однозначно ускладнить експорт українського продовольства. Але є альтернативні шляхи. Також є плани поновити угоду, але вже без Росії. Наскільки це реально і безпечно, поки не відомо, але такий сценарій обговорюється.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, котрий був посередником у зерновій угоді, запевнив, що поговорить із путіним. На його думку, кремлівський диктатор зацікавлений у подовженні договору про експорт зерна.
Однак Росія вже заявила, що більше не виступає гарантом безпеки у зерновому коридорі. Більш того, погрожує судам, котрі наважаться вивозити українське зерно. Якщо перекласти це с терористичної мови росіян, то вийде: “ми будемо гатити по складах із продовольством, портах та кораблях, щоб домогтися поступок від України та Заходу”.
Обстріли Чорноморських портів
Власне, сталося так, як гадалося. 19 липня окупанти вдарили по портах в Одесі та Миколаєві. Одеса потерпає від обстрілів вже четверту ніч поспіль. Ворог гатить по зернових ангарах. Також російська сторона заявила, що битиме й по кораблях у порту.
Таким чином кремль намагається схилити сторони прийняти його умови. Ну а методи, як завжди, терористичні.
“Російські удари по українській портовій та зерновій інфраструктурі, а також морські дії продовжують ілюструвати, що кремль готовий використовувати військово-морські сили та високоточну зброю для вирішення своїх економічних проблем, а не для війни в Україні”, — заявили аналітики американського Інституту вивчення війни.
Російський наступ на Лимано-Куп’янському напрямку
Цього тижня активно обговорювалася ситуація на Лимано-Куп’янському напрямку. Там окупанти зібрали понад 100-тисячне угрупування військ. А також понад 900 танків, близько 555 артилерійських систем та 370 систем залпового вогню. Метою таких дій, ймовірно, є відвертання уваги ЗСУ від напрямків, де Росія здає позиції. Зокрема, йдеться про Бахмутський напрямок.
Другий сценарій розвитку подій більш стратегічний. Тут вже йдеться про використання цього угрупування для захоплення окупантами територій, що було втрачено під час Харківської операції в вересні минулого року.
Українське командування запевняє, що ситуація на Лимано-Куп’янському напрямку є контрольованою та окупантам не вдається перехопити ініціативу.
Рамштайн-14
18 липня була проведена 14-та зустріч у форматі “Рамштайн”. Цього разу зустріч міністрів оборони союзних країн відбулася онлайн. У фокусі уваги були нові постачання зброї для звільнення українських територій. Зокрема йшлося про засоби ППО, боєприпаси та броню. Окрім цього, на засіданні пролунали ініціативи зі створення двох нових коаліцій: ІТ-коаліції та коаліції з розмінування.
Міністр культури подав у відставку
Ввечері 20 липня міністр культури України Олександр Ткаченко повідомив, що подав у відставку.
“Приніс сьогодні ввечері Прем’єру заяву про відставку, через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни. Лише потім здивувався заяві Президента щодо цього ж питання. Культура під час війни важлива, бо це війна не тільки за території, а за людей, а люди – це наша памʼять, історія, мова, творчість попри війну, спадщина і минуле заради майбутнього”, — пояснив сам Ткаченко.
Відставці міністра передував черговий скандал. Нещодавно було виділено 33 млн грн на зйомки серіалу про фермера-бандита та двох айтішників. Подейкують, що прототипом головного героя став президент футбольного клубу “Інгулець” Олександр Поворознюк. А стрічку назвали “Інгулець”. Тендер на створення фільму отримав продакшн Юрія Горбунова, котрий тісно пов’язаний з Ткаченком, адже багато років ці двоє працювали на одному каналі. Сам Горбунов каже, що тендер виграв чесно. А 33 мільйони на зйомки назвав “смішними” грошима.
Ця історія стала останньою краплею. Суспільство вибухнуло обуренням. У часи, коли на дрони та пікапи збирають по десять гривень з людей, Мінкульт витрачає мільйони на серіал.
Не залишив без уваги це й президент Володимир Зеленський. У своєму зверненні він наголосив, що культура дійсно важлива, але під час війни є інші пріоритети.
