ВАРШАВА — Європейська комісія посилила моніторинг ситуації у Польщі у зв’язку зі сплеском агресивних нападів на громадян України, нагадавши Варшаві про її зобов’язання в рамках законодавства Європейського Союзу щодо боротьби з расизмом та ксенофобією. Цей крок став відповіддю на тривожну статистику, що засвідчила зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті проти українців, які знайшли прихисток у сусідній країні.
У офіційному коментарі представник Єврокомісії підтвердив, що Брюссель засуджує будь-які форми злочинів на ґрунті ненависті та мову ворожнечі. Він наголосив, що рівне ставлення та недискримінація є фундаментальними принципами ЄС. У зв’язку з цим, ведеться ретельне спостереження за тим, як польська влада імплементує Рамкове рішення ЄС, що зобов’язує країни-члени криміналізувати публічне підбурювання до насильства та ненависті за національною ознакою. Брюссель також нагадав про фінансову підтримку, яка надається країнам, що приймають українських біженців, та про нещодавнє посилення Директиви про права потерпілих, яке має гарантувати кращий захист жертвам подібних злочинів.
Ця реакція послідувала за оприлюдненням даних польської поліції, згідно з якими у першій половині 2026 року кількість звернень від українців щодо правопорушень на ґрунті ненависті зросла на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Низка інцидентів, що набули розголосу, включаючи напади у Вроцлаві, Глівіце та образи українських дітей у Бельсько-Бялій, викликала значний суспільний резонанс та проведення у Варшаві акцій протесту під гаслом «Не будь байдужим». Учасники демонстрацій вимагали від уряду прем’єр-міністра Дональда Туска та президента Кароля Навроцького більш рішучої протидії ксенофобським настроям.
Напади на українців відбуваються на тлі складної політичної коабітації у Польщі, де уряд Дональда Туска та президент Кароль Навроцький, обраний за підтримки консервативних сил, часто мають різні погляди на внутрішню та зовнішню політику. З початку повномасштабного російського вторгнення Польща прийняла найбільшу кількість українських біженців. Водночас, тривала війна та соціально-економічні виклики створюють підґрунтя для зростання напруженості та активізації радикальних елементів, що використовують антиукраїнську риторику.
Джерело: НВ (New Voice)