КИЇВ — Міністерство культури України офіційно занесено традиційне свято українських греків Панаїр до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Це рішення покликане захистити й зберегти багатовіковий обряд, який є символом єднання, духовного відродження та культурної самобутності грецьких громад в Україні.
Як повідомила міністерка культури Тетяна Бережна, Панаїр є традицією, яка поєднує покоління українських греків, підтримує їхню мову, звичаї та глибоке відчуття спільноти. Включення цього елемента до національного реєстру визначено як важливий крок для його збереження й передавання наступним поколінням, особливо в умовах воєнних викликів та вимушеного переміщення багатьох культурних осередків. Назва свята походить від давньогрецького слова «πανηγύρι», що означає «гуртом» або буквально «загальне зібрання».
Святкування Панаїру зазвичай влаштовують у день святого покровителя певної громади або в іншу важливу для місцевих мешканців дату. Традиційний обряд складається з двох частин — церковної та світської. Після урочистого богослужіння громада збирається за спільним столом. Святкування супроводжуються народною музикою, танцями, ярмарками та іншими автентичними практиками. Ключовим елементом Панаїру є спільне приготування й споживання святкових страв, серед яких традиційна баранина, а також грецькі частування — псатир, шумуш, чебуреки та спричі.
Традицію Панаїру бережно підтримують грецькі громади у Донецькій, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській, Львівській областях та у Києві. Оскільки значна частина українських греків — зокрема представники спільнот урумів та румеїв — історично проживала у Приазов’ї, чимало з них через російську окупацію були змушені залишити власні домівки. Попри вимушене переселення, громади продовжують проводити Панаїр у нових регіонах, зберігаючи живу пам’ять та передаючи знання молоді через безпосередню участь у святі.
Разом із Панаїром до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини увійшли ще два унікальних елементи — «Шахтарські бувальщини про духа-охоронця» (усний фольклор про підземного духа Шубіна) та «Традиція серпанкового ткацтва» з Дубровицької громади Сарненського району Рівненської області. У профільному відомстві зауважили, що місцевим громадам надано розроблені Експертною радою рекомендації щодо охорони цих елементів.
Розширення Національного переліку є складовою стратегії зі збереження мультикультурного розмаїття України. Раніше до цього реєстру вже потрапили такі елементи, як дзвонарство Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві, традиція приготування голубців, рогозоплетіння з Вінниччини та вбирання могильних хрестів на Рівненському Поліссі. Державне визнання Панаїру гарантує системну підтримку носіям еллінської спадщини по всій країні.
Джерело: LIGA.net.