КИЇВ — В умовах триваючого протистояння та значного навантаження на державну систему України питання ефективності використання коштів платників податків набуває ключового значення. Системний аналіз функціонування органів місцевої влади на тимчасово окупованих територіях демонструє нагальну потребу докорінної реформи. Щороку з бюджету витрачають понад 245 мільйонів гривень на утримання управлінських структур, які позбавлені можливості здійснювати власні прямі функціональні обов’язки на місцях. Постає нагальне запитання щодо доцільності подальшого фінансування моделей «адміністрацій очікування», які фактично перетворилися на утримувачів штатних розписів без реального функціонального навантаження.
Наразі чинна система управління окупованими громадами зберігає громіздкі апарати, які були сформовані у попередні періоди. Утім, на практиці ці органи не мають доступу до своїх територій, не здійснюють комунального чи господарського управління, але продовжують споживати значні ресурси. Аналітичні дані свідчать про те, що сума у 245 млн грн витрачається на підтримку бюрократичного апарату, замість того щоб спрямовуватися на безпосередню фінансову та соціальну підтримку громадян, які втратили домівки та стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО).
Альтернативою застарілому підходу пропонується концептуальна реформа — перехід до «адміністрацій повернення». Головна ідея полягає у відмові від роздутих штатів та створенні компактних, високоефективних сервісно-аналітичних хабів. Основними завданнями оновлених структур мають стати не пасивне очікування, а активна пряма допомога переселенцям, ведення обліку втраченого майна, юридичний супровід постраждалих громадян та розробка чітких покрокових планів відновлення життєдіяльності громад одразу після їх деокупації.
Основні напрями пропонованої реформи включають:
- Оптимізацію чисельності персоналу та ліквідацію дублюючих адміністративних посад;
- Перенаправлення вивільнених фінансових ресурсів на прямі програми допомоги ВПО;
- Формування якісного кадрового резерву для швидкого відновлення публічної влади після звільнення територій;
- Створення єдиних аналітичних центрів для фіксації збитків та координації соціальних послуг.
Перехід від формального збереження інституцій до створення дієвих центрів підтримки дозволить не лише зекономити сотні мільйонів гривень, а й створить працюючий механізм взаємодії між державою та тими, хто потребує допомоги. Ефективний державний менеджмент вимагає гнучкості: бюджетні кошти мають працювати на конкретні потреби людей та ретельну підготовку до повернення територій, а не на утримання позбавлених функціоналу кабінетних структур.
Джерело: Українська Правда.