КИЇВ — Серед мобілізованих громадян та в інформаційному просторі періодично поширюється небезпечне твердження, нібито самовільне залишення військової частини або навчального центру до моменту складання військової присяги не вважається злочином та не тягне за собою відповідальності за СЗЧ. У Міністерстві оборони України офіційно спростували цей міф, наголосивши на серйозних юридичних наслідках для тих, хто вірить у подібні маніпуляції.
За даними оборонного відомства, хибна думка про наявність певного “імунітету” від відповідальності до складань урочистих обітниць може коштувати людині волі. Насправді військове законодавство чітко визначає конкретний юридичний момент, з якого громадянин набуває офіційного статусу військовослужбовця та підпадає під повну дію Кримінального кодексу України.
Коли насправді виникає статус військовослужбовця?
Головне роз’яснення полягає в тому, що набуття статусу військового не прив’язане виключно до процедури складання присяги. Відповідно до норм Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», громадянин стає військовослужбовцем від дня зарахування до списків особового складу військової частини (або від дня видання відповідного наказу начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи командира навчального центру).
Таким чином, саме видання офіційного наказу про зарахування є тією юридичною межею, після якої особа отримує весь комплекс прав, обов’язків та повної юридичної відповідальності. Складання військової присяги є важливим морально-правовим актом та урочистою процедурою, однак воно не є єдиною “відправною точкою” для виникнення відповідальності за військові злочини.
Кримінальні наслідки самовільного залишення частини
У разі, якщо мобілізований залишає навчальний центр, збірний пункт чи військову частину після видання наказу про зарахування, але до складання присяги, це діяння кваліфікується на загальних підставах. Зокрема, йдеться про статтю 407 (Самовільне залишення військової частини або місця служби) або статтю 408 (Дезертирство) Кримінального кодексу України.
В умовах воєнного стану відповідальність за такі дії є вкрай суворою та передбачає позбавлення волі на тривалий строк. Юристи застерігають мобілізованих від сліпої віри порадам із сумнівних джерел та соцмереж, адже спроба уникнути служби шляхом втечі після видання наказу гарантовано призводить до порушення кримінального провадження та оголошення особи в розшук.
Інформаційна гігієна та правова грамотність
Фахівці зазначають, що поширення таких міфів може бути як наслідком низької правової грамотності окремих громадян, так і елементом ворожих інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на дестабілізацію мобілізаційних процесів. Саме тому оборонне відомство систематично проводить роз’яснювальну роботу.
Усвідомлення юридичних точок відліку та власних обов’язків є критично важливим для кожного мобілізованого. Офіційні органи закликають користуватися виключно перевіреною інформацією, законодавчими актами та консультаціями кваліфікованих військових юристів.
Джерело: ТСН Новини.