КИЇВ — Станом на червень 2026 року повномасштабна війна Росії проти України перетнула символічний рубіж, зрівнявшись за тривалістю з Першою світовою війною. [7, 8] Ця паралель, що змушує переосмислити сучасний конфлікт, виходить далеко за межі простого порівняння дат, вказуючи на схожість у характері бойових дій, технологічних викликах та глобальних наслідках, що вимагає від України та її союзників засвоєння історичних уроків стійкості.
Аналітики та історики все частіше проводять паралелі між нинішньою війною та подіями 1914–1918 років. Як і століття тому, початковий розрахунок агресора на бліцкриг — захоплення Києва за кілька днів — провалився, перетворивши війну на затяжне позиційне протистояння на виснаження вздовж величезної лінії фронту. [8, 11] Обидва конфлікти продемонстрували, як нові технології кардинально змінюють поле бою. Якщо в Першій світовій це були танки, авіація та хімічна зброя, то сьогодні визначальну роль відіграють безпілотні системи — в повітрі, на морі та на суші, — а також супутниковий зв’язок та елементи штучного інтелекту. [7, 18] Ця «війна дронів», як її називають експерти, робить конфлікт ще більш смертоносним і висуває нові вимоги до військової тактики та промислового потенціалу.
Ключовий урок довготривалих воєн полягає в тому, що вони стають битвою не лише армій, а й економік та суспільств. [7] Стійкість та здатність мобілізувати ресурси — як внутрішні, так і зовнішні — виходять на перший план. У цьому контексті критично важливою залишається підтримка міжнародних партнерів. Лідерство таких країн, як США на чолі з президентом Дональдом Трампом, Німеччини під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца та Великої Британії на чолі з прем’єр-міністром Кіром Стармером, є вирішальним для забезпечення України необхідними ресурсами для продовження боротьби. [9, 22, 28] Водночас, як і в часи Першої світової, війна прискорює трансформацію оборонно-промислових комплексів та стимулює пошук асиметричних відповідей на виклики.
Бекграунд: Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалося 24 лютого 2022 року. Початкові плани Кремля щодо швидкої перемоги та окупації ключових міст були зірвані рішучим опором Збройних Сил України та всього українського народу. Провал початкової фази призвів до того, що війна перейшла у формат затяжного конфлікту, який характеризується важкими боями на сході та півдні країни, ракетними ударами по всій території та значними втратами з обох сторін. Багато українців вважають, що війна насправді почалася ще у 2014 році з окупації Криму Росією. [11, 18]