КИЇВ — Наприкінці 2026 року Україна планує вийти на повноцінне серійне виробництво засобів перехоплення російських реактивних безпілотників типу «Шахед». Про це в інтервʼю виданню «Українська Правда» заявив український волонтер та засновник благодійного фонду Сергій Стерненко.
За словами Стерненка, український оборонно-промисловий комплекс наразі працює над кількома проєктами перехоплювачів, які перебувають на різних стадіях розробки — від випробування дослідних прототипів до виготовлення малих та середніх партій. Інженерні рішення розгалужуються на два ключових напрямки: створення дронів-перехоплювачів на електродвигунах та апаратів, оснащених малими турбореактивними силовими установками.
Найбільших успіхів на нинішньому етапі досягнуто у сегменті електричних перехоплювачів, однак вони мають суттєві фізичні обмеження. Очікується, що такі апарати зможуть розганятися до 550–600 км/год та утримувати пікову швидкість лише протягом кількох хвилин. Через це Стерненко вважає електричний напрямок менш перспективним для тривалого протистояння, наголошуючи на критичній потребі розбудови саме реактивних систем.
Перехоплювачі на турбореактивних двигунах є значно ефективнішими проти швидкісних повітряних цілей, проте їх випуск ускладнюється високою вартістю та технологічною складністю комплектуючих. Наразі в Україні існує частково локалізоване виробництво електродвигунів, тоді як із турбореактивними силовими агрегатами ситуація залишається значно складнішою, попри нещодавні урядові рішення щодо спрощення нормативних процедур їх виготовлення.
Окремим перспективним напрямком розробки є створення багатоцільових повітряних платформ — великих безпілотників на турбореактивній тязі, співставних за розмірами з російськими БпЛА «Герань» чи «Гербера». За задумом розробників, такі носії зможуть транспортувати кулеметні установки, менші дрони-перехоплювачі або малі зенітні керовані ракети. Серед вже наявних адаптованих засобів Стерненко відзначив вітчизняну реактивну дрон-ракету «Барс», яку успішно переорієнтували для знищення повітряних цілей.
Контекст та аналітика: Масштабування антидронової системи розглядається як ключова складова протиповітряної оборони в умовах постійної модернізації ворожих засобів нападу. Стерненко зауважив, що хоча засоби ураження традиційно зʼявляються раніше за системи протидії, вихід на серійні показники перехоплювачів є високим темпом для українського ОПК. Водночас у майбутньому країна має готуватися до наступних технологічних викликів, зокрема потенційного масованого застосування РФ малогабаритних крилатих ракет на кшталт «Бандероль» або «Дань-Т», що вимагатиме прискореної розробки малого зенітного ракетного озброєння та глибокої співпраці із закордонними партнерами.
Джерело: Українська Правда.