КИЇВ — У Кривому Розі, 30 червня 2026 року, виникла резонансна ситуація: до лав Збройних Сил мобілізували 34-річного чоловіка, який самостійно виховує п’ятирічну доньку. На момент, коли батька забрали представники ТЦК, дитина перебувала у дитячому садку, внаслідок чого залишилася без опіки єдиного з батьків. Цей випадок миттєво набув розголосу та спровокував реакцію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Як стало відомо, чоловік стверджує, що двічі подавав документи на отримання відстрочки від мобілізації, однак обидва рази отримав відмову. Увечері, коли батько не прийшов за донькою, завідувачка дитячого садка, не маючи інших контактів родичів, була змушена забрати дитину до себе додому. Вона ж і повідомила, що чоловік є єдиним опікуном дівчинки, оскільки її мати не бере участі у вихованні.
На інцидент оперативно відреагував Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Він заявив, що взяв справу під особистий контроль та доручив своєму представнику в Дніпропетровській області невідкладно з’ясувати всі обставини. За словами омбудсмена, вже направлено офіційні запити до Покровсько-Тернівського ТЦК та СП, а також до місцевих служб у справах дітей та органів влади. «У центрі таких історій завжди має бути не процедура і не формальність. Мобілізація є необхідною для країни, яка захищається. Але сила держави вимірюється не лише здатністю діяти швидко, а й здатністю бачити людину в кожному рішенні», — наголосив Лубінець.
Ця ситуація вкотре актуалізувала питання правового захисту батьків, які самостійно виховують дітей в умовах воєнного стану. Згідно з українським законодавством, чоловіки, які самостійно виховують дитину (або кількох дітей) віком до 18 років, мають право на відстрочку від мобілізації. Однак ключовою вимогою є документальне підтвердження цього статусу. Часто для цього необхідне судове рішення, яке встановлює факт самостійного виховання дитини, або документи, що підтверджують смерть матері, позбавлення її батьківських прав чи визнання безвісти зниклою. Випадок у Кривому Розі демонструє, що на практиці можуть виникати колізії, коли формальні вимоги переважають над реальними життєвими обставинами, що потребує вдосконалення механізмів захисту прав дитини та її єдиного опікуна.
Джерело: LIGA.net