КИЇВ — Ситуація на фронті досягла чергової критичної точки виснаження для російської армії. Військова машина окупантів не справляється із поточними завданнями на лінії бойового зіткнення, а стратегічні резерви противника стрімко вичерпуються. Про це в ефірі Radio NV заявив ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону «Айдар» та директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
За оцінкою експерта, командування агресора опинилося в умовах, коли звичайні методи поповнення щоденних втрат більше не дають необхідного результату. Російські війська фактично «хапаються за соломинку», намагаючись утримати темп наступальних дій та зберегти контроль над поточними позиціями за рахунок залишків боєздатного ресурсу.
Остання надія Путіна та загроза для півночі України
Аналізуючи стратегічні наміри ворога, Євген Дикий звернув увагу на заяви та гіпотези щодо можливого повторного наступу російських сил на північні регіони України, зокрема на Чернігів та Київ. Ветеран війни переконаний, що подібні плани Кремля наразі впираються у сувору реальність: угруповання окупантів максимально зв’язане важкими виснажливими боями на інших ділянках фронту.
Для реалізації масштабних операцій на нових напрямках агресору потрібен кардинально інший обсяг живої сили та важкої техніки, якого в готовому стані у РФ немає. Сама лише наявність агресивних амбіцій у вищому політичному керівництві Росії не означає наявності реального військового потенціалу для їх виконання у найближчій перспективі.
Примусова мобілізація в РФ: вересневий ультиматум
Ключовим фактором, від якого залежить подальша спроможність Кремля вести затяжну війну, залишається оголошення чергової масштабної хвилі примусового призову. За словами Дикого, з ймовірністю у 99% масштабна мобілізація в Росії відбудеться вже наприкінці вересня.
Кремлівське керівництво тривалий час відкладало це рішення, намагаючись залучати рекрутів за рахунок високих одноразових грошових виплат та прихованих методів залучення. Однак висока інтенсивність бойових дій та системні втрати фактично нівелювали ефективність таких заходів. Без масової мобілізації російське командування не зможе покривати дефіцит пихоти.
Водночас навіть оперативне залучення новобранців восени не розв’яже миттєво комплексних проблем російського військово-промислового комплексу, який не встигає компенсувати втрати у важкій бронетехніці та артилерії. Таким чином, чергова мобілізаційна хвиля стане для Москви спробою закрити прогалини людським ресурсом, але не гарантуватиме успіху на полі бою.
Джерело: НВ (New Voice).