КИЇВ — Офіс Генерального прокурора України під керівництвом Руслана Кравченка, призначеного влітку 2025 року, опинився в центрі суспільної уваги через низку гучних скандалів та журналістських розслідувань. Аналіз поточної ситуації свідчить про серйозні виклики для інституційної незалежності та репутації ключового правоохоронного органу країни.
Новий виток напруги спровокувало розслідування видання “Межі”, яке виявило наявність російського громадянства у батька Генерального прокурора Руслана Кравченка, отриманого вже під час повномасштабного вторгнення. Окрім того, журналісти вказали на ймовірні бізнес-зв’язки родини заступника генпрокурора Максима Крима на тимчасово окупованих територіях, що передбачає сплату податків до бюджету країни-агресора. Ці факти створюють безпрецедентні репутаційні ризики для керівництва відомства, відповідального за розслідування воєнних злочинів РФ.
Ситуація ускладнюється нещодавнім корупційним скандалом, що призвів до звільнення іншого заступника генпрокурора — Дмитра Вербицького. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у нього ознаки незаконного збагачення, що стало підставою для кримінального провадження з боку НАБУ. Таким чином, ключові позиції в ОГП стають об’єктом пильної уваги, що актуалізує питання прозорості кадрових рішень та реальних центрів впливу на ухвалення рішень у резонансних справах.
Бекграунд: Чинний склад керівництва Офісу Генпрокурора був сформований у червні 2025 року, коли новопризначений генпрокурор Руслан Кравченко призначив трьох заступників: Максима Крима, Марію Вдовиченко та Андрія Лещенка. Ця команда прийшла на зміну попередньому очільнику відомства Андрію Костіну, якого було звільнено восени 2024 року та згодом призначено послом України в Нідерландах. Постійні кадрові зміни та скандали відбуваються на тлі високих очікувань суспільства та міжнародних партнерів щодо ефективної боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права в Україні.
Джерело: Українська Правда