КИЇВ — З червня 2026 року в Україні розпочалася нова епоха у формуванні цін на комунальні послуги, яка вже призвела до стрімкого, подекуди у 2-3 рази, зростання тарифів на воду. Це стало наслідком передачі повноважень щодо тарифоутворення від національного регулятора місцевим органам влади, а серед причин експерти називають не лише економічну необхідність, але й відсутність дієвого державного контролю.
Фундаментальною причиною перегляду тарифів, які для населення не змінювалися з 2021 року, є критичний фінансовий стан водоканалів. Підприємства галузі опинилися на межі виживання через багаторазове зростання вартості електроенергії, пального та імпортних реагентів для очищення води. У деяких містах, як, наприклад, у Вінниці, чинний тариф покривав менше третини реальної собівартості послуг, що робило колапс інфраструктури питанням часу. З 1 червня 2026 року низка громад вже затвердила нові ціни: у Павлограді вартість кубометра сягнула 113 грн, у Дрогобичі — 87,30 грн, а у Вінниці запропоновано підвищення на рекордні 216% — до 81 грн.
Водночас, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, несподіваним наслідком децентралізації стала фактична відсутність контролю за обґрунтованістю нових тарифів. Якщо раніше розрахунки перевіряла Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), то тепер місцева влада по суті контролює сама себе. Це створює ризики, що до тарифу можуть закладатись неоптимальні витрати, а споживачі не матимуть ефективного механізму для оскарження. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко підтверджує, що зростання тарифів є дуже суттєвим — на 80-100% у першій хвилі.
«Така ситуація склалася через накопичення суб’єктивних і об’єктивних чинників. Влада повністю провалила тарифну політику, створивши величезну боргову проблему як в секторі теплопостачання, так і в секторі водопостачання. Тепер віддали це все мерам міст і сказали: “Ну тепер встановлюйте свій економічно обґрунтований тариф”», — коментує ситуацію Олексій Кучеренко.
Передумовою нинішньої ситуації став тривалий мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення, запроваджений після повномасштабного вторгнення. Це дозволило захистити громадян, але водночас заганяло підприємства ЖКГ у боргову яму. Спроби НКРЕКП провести помірне централізоване підвищення цін у попередні роки блокувалися на найвищому політичному рівні. У 2026 році набув чинності закон №4777-IX, який делегував повноваження встановлювати тарифи органам місцевого самоврядування, що і запустило процес їх неминучого, але болючого приведення до економічно обґрунтованого рівня. Наразі відповідальність за баланс між фінансовим виживанням водоканалів та соціальним захистом населення повністю лежить на місцевій владі.
Джерело: ТСН Новини

















