КИЇВ — У п’ятницю, 5 червня 2026 року, Україна провела черговий, 75-й обмін військовополоненими з Російською Федерацією, в результаті якого на рідну землю повернулися 186 українських громадян. Ця подія стала ще одним свідченням невтомної боротьби держави за кожного свого громадянина та результатом складної роботи української переговорної команди.
Серед звільнених — 185 військовослужбовців та один цивільний, незаконно утримуваний ворогом. До своїх родин повертаються воїни Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які потрапили в полон на різних напрямках, зокрема на Донецькому, Луганському, Харківському та Херсонському. Особливо знаковою є присутність серед повернутих героїчних оборонців Маріуполя та “Азовсталі”, частина з яких перебувала у неволі з 2022 року. Вік звільнених варіюється від 26 до 62 років, що підкреслює різноманітність доль, об’єднаних трагедією полону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні подякував усій команді, що працює над обмінами, та відзначив внесок українських воїнів, які поповнюють обмінний фонд. Роботу з повернення українців координує Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який очолює керівник Головного управління розвідки Олег Іващенко. До процесу також залучені Офіс Президента, Служба безпеки України під керівництвом Євгена Хмари та Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, що демонструє комплексний державний підхід. Усі повернуті герої пройдуть необхідне медичне обстеження, лікування та психологічну реабілітацію.
Бекграунд: Цей обмін є продовженням системних зусиль України зі звільнення всіх утримуваних Росією громадян. Попередні раунди переговорів неодноразово стикалися з труднощами, які створювала російська сторона, проте Україна продовжує послідовно відстоювати пріоритет повернення своїх людей. Станом на початок червня 2026 року, завдяки подібним операціям вдалося повернути додому вже понад 9 тисяч українців, як військових, так і цивільних. Робота над визволенням решти полонених залишається одним із ключових пріоритетів для вищого військово-політичного керівництва держави.