КИЇВ — Російські окупаційні війська посилюють операції на східному фронті, намагаючись взяти в тактичне оточення місто Костянтинівка на Донеччині. Станом на 22 червня 2026 року, це місто залишається одним з останніх великих вузлів оборони, що стоїть на шляху агресора до Слов’янсько-Краматорської агломерації — ключових адміністративних та промислових центрів вільного Донбасу.
Аналіз бойових дій свідчить, що російське командування застосовує тактику подвійного охоплення. Основні зусилля ворога зосереджені на флангових ударах з метою перерізати логістичні шляхи Сил Оборони України. На північному фланзі окупанти намагаються прорватися в районі Часового Яру, щоб вийти на оперативний простір поблизу Костянтинівки. На південному — тиснуть через Торецький напрямок, намагаючись замкнути кліщі. Українські військові ведуть важкі оборонні бої, стримуючи просування противника та завдаючи йому значних втрат.
Стратегічне значення Костянтинівки важко переоцінити. Це важливий залізничний та автомобільний хаб, який забезпечує постачання українського угруповання військ у цьому районі. Втрата контролю над містом не лише відкриє шлях на Краматорськ і Слов’янськ, але й суттєво ускладнить оборонну конфігурацію на всьому Донецькому напрямку. Експерти зазначають, що, попри значну перевагу в артилерії та авіації, російські війська не можуть досягти швидкого прориву через стійкість та організованість української оборони.
Бекграунд: Наступальна операція на Костянтинівку є логічним продовженням багаторічної кампанії Кремля із захоплення всієї території Донецької області. Після окупації Бахмута та Авдіївки російські війська повільно просувалися на захід, використовуючи тактику «випаленої землі» та поступового витіснення українських захисників з укріплених позицій. Костянтинівка, разом із сусідніми містами, утворює потужний оборонний «пояс фортець», який тривалий час стримує реалізацію головної стратегічної мети Росії на сході України.
Джерело: BBC Україна