Хвиля протестів Gen Z охопила Європу: чого вимагає молодь
Хвиля протестів Gen Z охопила Європу: чого вимагає молодь

Хвиля протестів Gen Z охопила Європу: чого вимагає молодь

КИЇВ — По всьому світу, від Німеччини та Франції до Бангладеш і Кенії, спалахнули масові протести покоління Z: молоді люди до 25 років та школярі масово виходять на вулиці через зростання вартості життя, скорочення видатків на освіту і медицину та відчуття, що старіючі політичні еліти ігнорують їхнє майбутнє.

Упродовж останніх днів масштабна хвиля маніфестацій охопила понад 30 міст Німеччини, серед яких Берлін, Мюнхен, Франкфурт та Кельн. Рух під назвою «Gen Z regelt!» («Покоління Z бере справу у свої руки!») вимагає збільшення державних інвестицій у навчальні заклади й охорону здоров’я, протидії інфляції та скасування планів щодо відновлення військового призову. 18-річний активіст руху з Мюнхена на ім’я Стів підкреслив, що чиновники тривалий час ігнорували застереження молоді: «Уряд ніяк не відреагував на наші побоювання, натомість продовжив скорочувати витрати та покладати на нас додатковий тягар. Нас не сприймають серйозно і не чують, адже замість суті питань чиновники обговорюють лише тему ризиків заворушень», — наголосив він.

Схожа динаміка спостерігається і в інших європейських державах — Франції, Італії, Бельгії та Албанії. У Брюсселі 19-річна студентка Майя Гурдель обрала символом світогляду свого покоління гасло з «Голодних ігор»: «Якщо ми горітимемо, ви горітимете разом із нами!». Вимоги мітингувальників зосереджені на недоступності якісного житла, погіршенні стану шкільної інфраструктури, бідності та корупції. Водночас у Сербії студентська солідарність та тривалі акції молоді вже привели до виборчої поразки багаторічного керманича країни. Учасниця студентського руху Сташа Пілетич зазначає, що молодь відчула справжню перемогу, зумівши перейти від вуличних пікетів до реальних політичних змін.

На глобальному рівні — у Кенії, Непалі, Індонезії та Марокко — протестні сили Gen Z зіткнулися з геронтократією, де середній вік населення становить 19-20 років, а ключові посади роками обіймають політики поважного віку. Для самоорганізації підлітки та студенти застосовують горизонтальні мережі в соцмережах, цифрову солідарність, меми й вірусні відео, уникаючи класичних ієрархічних партійних структур. Водночас зростає занепокоєння правоохоронних органів щодо можливого проникнення в мирні акції радикальних угруповань, як це відбулося під час погромів у передмістях Парижа чи сутичок у Непалі.

Аналітики пояснюють вибух активності зумерів насамперед збігом кількох системних криз: високою інфляцією, непевністю щодо майбутнього працевлаштування та тривогою через кліматичні зміни. Попри спроби влади у деяких країнах обмежити роботу цифрових платформ або посилити заходи безпеки на вулицях, експерти наголошують: покоління Z перетворюється на ключову політичну силу, здатну диктувати порядок денний. Якщо уряди не запропонують молоді реальних дій та економічних гарантій, протестовий потенціал продовжуватиме зростати по всьому світу.

Джерело: BBC Україна.