Головні події тижня 23.01-28.01.2023: Звільнення Резніченка, “танкова коаліція” та скандал в Міноборони

Тиждень почався з хвилі звільнень чиновників, що прокотилася від Офісу президента до обласних адміністрацій. Напередодні країну сколихнуло розслідування журналістів, які викрили міноборонцівців на закупівлях за завищеними цінами. Ближче до середини тижня Німеччина оголосила, що готова надати Україні танки та дає зелене світло країнам, котрі раніше заявляли про готовність надіслати “леопарди” Україні. Розповідаємо про головні події, якими запам’ятається цей тиждень.

Скандал із закупівлями в Міноборони

На початку тижня журналісти проекту “Наші гроші” оприлюднили розслідування, в якому йдеться про те, що Міноборони закуповує харчі для військових за дуже завищеними цінами. Йдеться про забезпечення військових, котрі перебувають у тилу. Зокрема, це Житомирська, Київська та Сумська області. Після оприлюднення розслідування вийшло офіційне повідомлення від Міноборони. Там назвали матеріал журналістів “маніпулятивним” та послалися на “технічну помилку” в контракті з постачальником. Також у Міністерстві оборони наголосили, що мають намір звернутися до СБУ щодо оприлюднення даних розслідувачами.

Висловилися без зволікань й у Національному антикорупційному бюро (НАБУ). Там повідомили, що займалися розслідуваннями закупівель за завищеними цінами ще до того, як країну сколихнув скандал з Міноборони.

Попри висловлені з боку Міноборони заперечення, там “полетіли голови” посадовців. Зокрема, звільнили директора департаменту закупівель Богдана Хмельницького та заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова.

У комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки запропонували закон, що частково відкриватиме інформацію про закупівлі. Також там планують запровадити перевірки та контроль постачальників. Міністр оборони Олексій Рєзніков висловився щодо цих ініціатив схвально: “Цей підхід повністю відповідає моєму баченню. Спільно з комітетами буде знайдено формат, який гарантуватиме безпеку постачальників і збереже чутливу інформацію про ЗСУ”.

Також він повідомив, що в Міноборони начебто замовили цінову експертизу та призупинили роботу з постачальниками, контракти з котрими наразі викликають питання.

Хвиля звільнень чиновників

Однією з головних подій тижня стали масові відставки українських чиновників. Так звані “чистки” провели в Офісі президента, Генеральній прокуратурі та обласних адміністраціях.

Посади позбувся заступник голови Офісу президента України, виходець з Дніпра Кирило Тимошенко. Спостерігачі говорять, що рішення про звільнення Тимошенка готувалося ще минулого року, але відкладалося. Останнім часом Тимошенко опинився у низці скандалів. Спочатку ЗМІ з’ясували, що посадовець користується американським авто, яке було надано для фронту. Тоді притомно цю історію ніхто не прокоментував. Втім Тимошенко пересів на інше авто і знову втрапив у скандал. Журналісти-розслідувачі оприлюднили матеріали про те, що Кирило Тимошенко користується останньою моделлю Porsche Taycan, вартість котрої близько 100 тисяч доларів. Сам Тимошенко запевнив, що авто — це власність його друга. Друг чиновника, бізнесмен Вемір Давітян це підтвердив.

У день звільнення Кирила Тимошенка на його посаду було призначено ексочільника Київщини Олексія Кулебу.

Другою за величиною персоною серед звільнених посадовців можна назвати ексочільника Дніпропетровщини Валентина Рєзніченка. Минулого року розслідувачі з “УП” оприлюднили матеріали про те, що Рєзніченко через близьку знайому “потягнув” із бюджету на будівництво доріг в області 1,5 млрд гривень. Наразі триває розслідування, яке проводить НАБУ.

Окрім Рєзніченка було звільнено ще чотирьох голів обласних адміністрацій: голову Запорізької обладміністрації Олександра Старуха, Київської адміністрації Олексія Кулебу, Сумської Дмитра Живицького та голову Херсонської облдержадміністрації Ярослава Янушевича.

Експерти кажуть про те, що хвилю звільнень серед посадовців варто трактувати радше як хороший знак, ніж поганий. Адже це свідчить про активізацію боротьби із корупцією та відхід від меседжу про те, що “спочатку переможемо, а там розберемося”.

“Леопарди” для України або “танкова коаліція”

25 січня Німеччина (нарешті!) дала зелене світло на постачання Україні танків “Леопард”. Берлін анонсував постачання танків Leopard 2 Україні для двох батальйонів. Перші 14 танків обіцяють надати найближчим часом. Ще до того, як німці погодили постачання українцям танків, низка країн оголосила про готовність надати Києву власні “леопарди”. Зокрема, йдеться про Польщу, Нідерланди та Іспанію.

В Офісі президента заявили про те, що формуватимуть “танкову коаліцію” й надалі. Президент Зеленський повідомив про те, що станом на сьогодні у “танковій коаліції” вже 12 країн.

Також нагадаємо, що Велика Британія оголосила про надання Україні нового пакету військової допомоги, в якому будуть й танки Challenger 2, що прибудуть до України у березні.

Неочікувано оголосили про постачання танків М1 Abrams й США. У Білому Домі повідомили, що найближчим часом почнуться навчання українських військових на новій бойовій техніці.

Спадок Залужного

Цього тижня стало відомо, що Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний отримав у спадок 1 млн доларів, котрий відправив на спецрахунок Національного банку для збору коштів на потреби українського війська.

Спадок Залужному дістався від американця українського походження Григорія Степанця. У 1989 році чоловік емігрував до США, де отримав місце в компанії Microsoft. Чоловік не мав жодних родинних зв’язків із Залужним. Сам Головнокомандувач припустив, що в його особі Степанець вирішив допомогти українському війську у боротьбі із російськими окупантами.

Відступ ЗСУ із Соледару

25 січня речник східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий підтвердив, що українські сили оборони відійшли від Соледару.

“Оборонці Соледара створили справжній подвиг, не зважаючи на перевагу ворога у 3-5 разів, потужно тримали свої позиції. Вони завдали ворогу величезні втрати в особовому складі, які можна порівняти з втратами агресора в двох чеченських війнах”, — зазначив Череватий.

Нагадаємо, що на початку січня російські війська зосередили основні зусилля на захопленні містечка Соледар, що під Бахмутом. Попри значні втрати російська армія не відступила від своєї мети. В українському Генштабі заявили: “Ми не можемо собі дозволити таку розкіш, яку дозволяє наш ворог, просто кидати бійців на вбивство. Намагаємося маневрувати, бити вогнем, застосовувати тактику малих груп, щоб максимально виснажити ворога”.

10 січня у російських ЗМІ з’явилася інформація про те, що Соледар опинився під контролем російської армії. Згодом цю інформацію підтвердили й в російському Міноборони. У Генеральному штабі України не підтверджували заяви росіян та закликали дотримуватися режиму тиші, мовляв ще тривають тяжкі бої за місто.

Не треба бути військовим експертом, щоб зрозуміти, що із заходом росіян у Соледар ситуація в Бахмуті стане важчою.

“Привітання” Зеленського з ювілеєм

Так вже встигли охрестити нову масовану атаку росіян. В ніч із 25 на 26 січня росіяни атакували іранськими дронами українські міста. Ранок 26 січня почався з масованої ракетної атаки. Тривога тривала більше чотирьох годин. Внаслідок атаки загинуло щонайменше 11 людей.

У Генеральному штабі відзначили хорошу роботу ППО, але потрапляння ракет в об’єкти інфраструктури все ж зафіксували. У зв’язку з чим більшість міст перейшли на екстрені відключення світла.

Експерти відзначають, що спостерігається тенденція до зменшення ракетних атак та їхньої інтенсивності. Зокрема, через те, що Росія має проблеми з постачанням. Напередодні у деяких телеграм-каналах з’являлася інформація, що іранці начебто надали ракети росіянам. Втім, експерти кажуть, що це більше схоже на ІПСО, ніж на правду.

Останні ракетні атаки відрізняються тим, що спочатку росіяни пробують виснажити українське ППО, тому використовують дрони та запускають ракети хвилями.

Саме тому в українському Генштабі просять дотримуватися режиму тиші під час повітряних тривог і не сповіщати про те, що збили, а що збити не вдалося. Адже у прагненні проінформувати українців є високі ризики спрацювати інформатором для ворога.