Цього тижня президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення побував із робочою поїздкою у США. Також президент відвідав одну із найгарячіших точок фронту — місто Бахмут. У Кривому Розі попрощалися із родиною, що загинула унаслідок влучання в будинок російської ракети. Розповідаємо про ці та інші події, котрими запам’ятається тиждень, що минає.
Голова держави відвідав Бахмут
У вівторок, 20 грудня, Володимир Зеленський прибув до однієї із найгарячіших точок фронту — міста Бахмут. Візит був неанонсованим, спочатку інформація про приїзд президента до Бахмута з’явилася у деяких ЗМІ, згодом її підтвердив спікер президента Сергій Нікіфоров. Зеленський побував на передових позиціях військових та вручив їм державні нагороди.
“Фортеця Бахмут. Наші. Непокірні перед ворогом. Які своєю хоробрістю доводять, що ми вистоїмо і свого не віддамо. Україна пишається вами. Я пишаюсь! Дякую за мужність, стійкість та міцність, яку демонструєте у відбитті ворожих атак”, — зазначив президент.
Аналітики американського Інституту вивчення війни назвали візит Зеленського серйозним ударом по репутації Путіна. Напередодні Путін теж влаштував церемонію нагородження кремлівських чиновників, пропагандистів та так званих лідерів тимчасово окупованих територій. Втім церемонія нагородження пройшла у стінах кремля, і у деяких росіян виникли питання з приводу того, що нагороди отримали наближені до кремля люди, а не ті, хто зараз на передовій. Також Путіну закинули на рахунок того, що він дотепер не відвідав тимчасово окуповані території.
Зеленський у Вашингтоні виступив перед конгресом США
21 грудня президент України Володимир Зеленський із робочою поїздкою прибув до США. Це перший виїзд Зеленського за кордони України від початку повномасштабного вторгнення. До Америки Зеленський прилетів на запрошення з Білого дому. Український президент виступив перед конгресом США, мав розмову із президентом Джозефом Байденом, також він поговорив із спікеркою палати представників Ненсі Пелосі.
Промову українського президента перед американськими конгресменами вже охрестили історичною та проводять паралелі з виступом Вінстона Черчилля у тому ж американському конгресі. Зеленського дуже тепло зустріли. Зокрема, під час його промови конгресмени кільканадцять разів аплодували йому стоячи.
Щодо домовленостей, то тут теж вдалося досягти успіхів. У новому пакеті допомоги від США буде система протиповітряної оборони Patriot. Під час особистої розмови із Байденом була обговорена Українська формула миру, яку напередодні запропонував Зеленський та закликав зібрати саміт щоб розпочати роботу над реалізацією мирної формули. Байден запропоновану Формулу миру схвалив та зазначив, що найближчим часом саміт збереться для роботи над її втіленням.
Під час свого візиту до США Зеленський говорив про важливість допомоги, яку Україна зараз отримує від Європи та Америки. Також він наголосив на важливості посилення цієї допомоги, щоб українські військові змогли витіснити росіян та припинити ракетний тероризм РФ.
У кремлі на візит Зеленського до США вже відреагували. На пресконференції Путін заявив, що системи Patriot “старі”, а російська зброя із ними “легко впорається”. Також він вперше назвав війну війною та наголосив, що війну треба закінчувати. “Мета РФ – не розкручувати маховик військового конфлікту, а прагнути того, щоб він закінчився”, — заявив Путін.
Путін прилетів у Мінськ до Лукашенка
19 грудня президент Росії прибув до Білорусі з офіційним візитом. Це вперше за три роки, коли Путін приїхав до Лукашенка, а не навпаки. Експерти вважають, що чи не основною метою цього візиту було дотиснути Лукашенка та підготувати на території Білорусі плацдарм для повторного наступу на Україну взимку 2023 року. Втім, і за результатами зустрічі, і за попередніми прогнозами експертів відомо, що досягти бажаного результату Путіну не вдалося.
Лукашенко розуміє всю тяжкість наслідків вторгнення в Україну. Розуміє, що якщо дасть зелене світло, то білоруські військові, перетнувши кордон, можуть перейти на бік ЗСУ, а при найгіршому сценарію режим Лукашенка буде повалено. Тому йому зараз доводиться балансувати.
Натомість Лукашенко та Путін домовилися створити єдиний оборонний простір, продовжити практику спільних навчань та почати підготовку російськими спеціалістами білоруських екіпажів бойових літаків, що переобладнані для «можливого застосування боєприпасів зі спеціальною бойовою частиною». У підсумку цієї зустрічі Росія отримала доступ до військової промисловості та складів сусіда в обмін на надання Білорусі ракет «Іскандер», «С-400» та навчання пілотів.
Прощання із загиблою родиною в Кривому Розі
У вівторок, 20 грудня, в Кривому Розі попрощалися з родиною, що загинула унаслідок потрапляння російської ракети у житловий будинок. Нагадаємо, під час масованої ракетної атаки 16 грудня одна з ракет потрапила в житловий будинок. Тоді під завалами загинули чотири людини, щонайменше десятеро було поранено, найважча із поранених 7-річна дівчинка. Троє із чотирьох загиблих — це родина Корнійчуків: Олександр, Людмила та їх 1,5-річний син Артем. Старша дитина у родині 7-річний Максим залишився живим, бо перебував у прабабусі. На початку повномасштабного вторгнення чоловік відправив дружину та дітей до Польщі. Але чотири місяці тому вони повернулися додому у Кривий Ріг, де закінчували ремонт у квартирі, котру придбали минулого року.
Зеленський підписав скандальний закон про Конституційний суд
20 грудня президент Зеленський підписав прийнятий парламентом закон про “удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду суддів Конституційного суду”. Цю редакцію законопроєкту критикували громадські активісти та експерти. Також вона суперечить оновленому висновку Венеційської комісії.
Реформа Конституційного суду України є одним із семи кроків на шляху до початку переговорів про вступ до ЄС. Проблема в тому, що законопроєкт затвердили без правки про кількість членів Консультативної групи експертів (КГЕ), спрямованої на ефективність незалежного відбору суддів. Експерти побоюються, що закон у такому вигляді може зробити Конституційний суд підконтрольним владі. У Венеційській комісії думки українських експертів та громадських активістів розділяють. “Єврокомісія очікує, що українська влада повністю врахує рекомендації Венеційської комісії, опубліковані після ухвалення закону 19 грудня, включаючи збільшення кількості членів КГЕ до семи. Додатковий член має бути за міжнародною квотою для запобігання патовій ситуації у прийнятті рішень”, — зазначили в представництві Єврокомісії.
