За 2022 рік змінилося багато. Змінилася реальність, у якій ми живемо. Змінилися наші цінності. Змінилися й ми самі. А ще в нас з вами з’явилося чітке усвідомлення того, що як раніше вже ніколи не буде. Разом із цим усвідомленням з’явилася й відповідальність за майбутнє. За мирне та щасливе майбутнє для нас та наших дітей.
Цей рік був дуже складним. Наступний не буде легшим. Але є хороша новина: ми з вами вистоїмо! Бо знаємо, за що стоїмо! Бо світло завжди перемагає темряву! Пропонуємо вам пригадати всі виклики цього року і ще раз переконатися в тому, що українці незламні.
Січень: Стрілянина на “Південмаші”
В січні країну сколихнула новина про стрілянину на заводі “Південмаш”. 27 січня близько 4 ранку на території Південного машинобудівного заводу нацгвардієць Артемій Рябчук застрелив із автомата чотирьох співслужбовців та цивільну жінку. Ще п’ятеро людей госпіталізували в тяжкому стані.
Мережею одразу почало ширитися відео з кімнати схову зброї, де можна побачити, як хлопець бере зброю, що лишилася без нагляду, і впритул розстрілює своїх співслужбовців. Після скоєного Рябчук втік із території заводу. Цивільна жінка, що загинула під час стрілянини, в той день була на вахті та не хотіла випускати нацгвардійця із території, за що поплатилася життям.
Того ж дня близько 10 ранку Артемія Рябчука затримали в Підгородному. Згодом стало відомо, що донедавна спокійний та врівноважений Рябчук напередодні стрілянини став свідком конфлікту між двома солдатами. Про це він повідомив керівництво, але те не вжило відповідних заходів. Рябчука після цього інциденту охрестили “стукачем” та почали травити хлопця. Покарати своїх кривдників нацгвардієць вирішив таким жорстоким чином.
Командувач Національної гвардії України Микола Балан у день, коли сталася стрілянина, подав у відставку. При Міністерстві внутрішніх справ створили комісію, аби встановити причини трагедії.
Лютий: російське вторгнення
Лютий 2022-го запам’ятався нам як місяць, що розділив наше життя на “до” та “після”. Першу половину лютого в повітрі було єдине питання: “Нападе чи не нападе?”. Цим питанням задавалися в Білому домі, Офісі президента, це обговорювали мільйони українців на своїх кухнях. Згодом стане відомо, що до останнього відповіді на це питання не знали навіть у кремлі. Українців закликали вірити в краще та готуватися до гіршого.
23 лютого в країні було введено надзвичайний стан. Ранок 24 лютого почався не з кави. Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні цього дня сказав слова, які за лічені години розтиражували всі світові ЗМІ: “Почалося. Росія напала на Україну”.
Цього ранку країна прокинулася від вибухів. Російські війська сунули на столицю, Харків, Суми та Чернігів. Заходили з півдня на Херсон, Запоріжжя та Миколаїв. Гарячіше стало й на тимчасово окупованому Сході. На виїздах із українських міст та на кордонах утворилися багатокілометрові затори. А те, що коїлося на залізничних вокзалах, тепер прийнято називати “індією” — це коли люди одне на одному, страшенний гул та хаос.
У Дніпрі як і в кожному українському місті було введено комендантську годину з 22:00 до 6:00. Проїзд у метро зробили безкоштовним, підземка працювала як укриття. Утворилися черги з добровольців до тероборони. Проводилася активна робота зі створення та укріплення блокпостів.
Березень: Евакуація, перші обстріли та посівна
Прийнято вважати, що переважно реакції на стрес буває дві: ступор або паніка, що дорівнює нездатності людини протистояти. Відповідно друга реакція — це зібраність та повна мобілізація сил, що дорівнює здатності людини протистояти. Так от у березні той самий колективний українець дав усім зрозуміти, що в нього реакція на стрес то зібраність і повна мобілізація сил.
У цей час Дніпро стає найбільшим гуманітарним хабом України. Позаяк Дніпро прифронтове місто, то сюди починають з’їжджатися переселенці. Місто прийняло найбільшу кількість переселенців, другий у рейтингу Львів. Станом на кінець березня щодня через залізничний вокзал Дніпра евакуйовувалося понад 3 тисячі людей.
Також у березні окупанти вперше обстріляли область: ракета прилетіла в Синельниківський район, згодом почалися регулярні артобстріли Криворіжжя. Попри обстріли наприкінці березня фермери Дніпропетровщини розпочали посівну.
Квітень: Знищення міжнародного аеропорту та дерусифікація
10 квітня внаслідок російської ракетної атаки було повністю знищено міжнародний аеропорт у Дніпрі. Туди прилетіло дві хвилі ракет. Після першої хвилі на місце виїхали рятувальники і під час їхньої роботи по аеропорту прилетіло вдруге. Внаслідок чого постраждало шестеро рятувальників.
Також цього місяця в Дніпрі свою назву змінили 33 вулиці. Перейменовувалися ті вулиці, назви котрих були пов’язані з Росією.
У квітні російські військові вдарили по вокзалу в Краматорську. Того дня Дніпровська лікарня прийняла більша 100 тяжкопоранених, серед яких були й діти. Також місто продовжувало приймати переселенців.
Травень: декомунізація, дерусифікація та переповнені лікарні
У травні Дніпро прийняв перші підприємства, що переїхали з тимчасово окупованих територій. Вперше від 24 лютого роботу відновив комбінат “АрселорМіттал Кривий Ріг”.
Було дерусифіковано ще близько 20 вулиць у Дніпрі. Тривав і процес декомунізації: в місті демонтували 13 стел і монументів, пов’язаних із Радянським Союзом.
Лікарня Дніпра остаточно перетворилася на військовий шпиталь, тут лікували людей, що прибули з тимчасово окупованих територій. Переважна кількість пацієнтів мали осколкові поранення.
Червень: Атака нафтобази та платний проїзд у метро
Від 1 червня в Дніпрі поновили плату за проїзд у метро. Від 24 лютого метрополітен міста працював на безоплатній основі.
У червні російські ракети поцілили в нафтобазу на Новомосковщині. Внаслідок чого вибухнув резервуар із пальним. Пожежу не могли загасити декілька днів. Під час ліквідації наслідків ракетної атаки загинув один рятувальник, ще близько 15 отримали поранення.
Також під постійним ворожим вогнем перебувало цивільне населення декількох територіальних громад Дніпропетровщини. Зокрема, це Нікопольська громада, місто Апостолове, Велика та Мала Костромки та Зеленодольська громада.
Голова облради Микола Лукашук розповів, що станом на 30 червня на Дніпропетровщині загинуло 36 людей. Також він зазначив, що Дніпропетровщина залишається лідером із прийняття переселенців. У червні місто та область прийняли понад 270 тисяч людей, 60 тисяч з яких — діти.
Липень: Корбана та Коломойського позбавили громадянства
8 липня президент Володимир Зеленський побував у Кривому Розі, де зустрівся з бійцями ЗСУ та вручив їм нагороди. Також Зеленський відвідав передові позиції українського війська.
На початку липня на Дніпропетровщині розпочалися жнива. Звичайно, не обійшлося без обстрілів ворожої артилерії. Зокрема, артилерійським вогнем було знищено 100 гектарів ячменю на Криворіжжі. Також у липні намітилися значні успіхи в роботі ППО в Дніпрі. Під час чергової атаки було збито 6 із 7 ракет.
Через складну ситуацію з пальним та дефіцитом запчастин здорожчав проїзд у громадському транспорті міста. Вартість проїзду піднялася до 15 гривень.
Указом президента від 18 липня було позбавлено громадянства 10 осіб. Серед них олігарх Ігор Коломойський, дніпровський бізнесмен Генадій Корбан та нардеп від ОПЗЖ Вадим Рабінович.
Серпень: Удар по залізничній станції Чаплине та обстріли Нікопольщини
Росіяни продовжують обстрілювати Нікопольщину з іншого берега Дніпра. Обстріли ведуться з території тимчасово окупованої росіянами Запорізької АЕС. Відтак відповісти на їхні атаки неможливо, тому окупанти продовжують цей атомний тероризм. Цивільне населення Нікопольщини щодня потерпає від ворожих обстрілів.
24 серпня росіяни вдарили по залізничній станції Чаплине, що у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Внаслідок чого зайнялося п’ять вагонів потягу, де всередині перебували люди. Загинуло 25 людей, серед яких двоє дітей, ще 31 людина поранена. Також серед загиблих було 3 залізничника.
Вересень: потрапляння ракети в будинок у приватному секторі Дніпра
У вересні росіяни вдарили по транспортному підприємству в Дніпрі. Внаслідок чого було знищено майже 100 автобусів із автопарку громадського транспорту міста. Внаслідок ракетної атаки загинуло дві людини, ще троє отримали поранення.
У ніч на 29 вересня російська ракета поцілила в житловий будинок у приватному секторі Дніпра. Зранку мер Борис Філатов повідомив, що під завалами будинку загинула родина: мама, двоє дітей та їхня бабуся. Вижив лише пес Крим. Коли рятувальники прибули на місце, собака вив, сидячи на руїнах свого будинку. Згодом на місце трагедії приїхав батько родини, що боронить країну під Лиманом.
Історія загибелі родини з Дніпра досить довго була в інформаційному просторі країни. У листопаді стало відомо про те, що пес Крим помер.
Жовтень: Початок енергетичного терору та рекордний хабар меру Дніпра
10 жовтня Росія вперше здійснила масовану ракетну атаку на енергетичну інфраструктуру України. На початку ракетного тероризму били росіяни переважно по понеділках зранку. Відтак ці понеділки почали називати “чорними”. Після перших масованих атак країна почала пристосовуватися до життя в умовах погодинного відключення світла. Сьогодні ж ми адаптовуємося до життя в умовах погодинних включень світла. Втім, цитуючи президента, хочеться сказати: “Без світла чи без вас? Без вас!”.
Наразі енергосистема України знаходиться в тяжкому стані. За попередніми оцінками експертів, йдеться про те, що її можна буде повністю відновити за два роки, і це за умов відсутності обстрілів.
У Дніпрі як і кожному українському місті облаштували так звані “Пункти незламності”, де завжди є світло, зв’язок та тепло.
26 жовтня уламки збитої російської ракети впали на АЗС у Дніпрі. Внаслідок чого загинув чоловік, що там працював, та вагітна жінка, котра перебувала в машині поруч із заправкою. Ще четверо людей було поранено.
Колишній нардеп Максим Микитась підозрюється в тому, що запропонував меру Дніпра рекордний хабар — 22 млн євро. Таким чином Микитась хотів “купити” у Філатова контракт на будівництво метро в Дніпрі. Втім сталося не так, як гадалося. Філатов отримавши пропозицію озолотитися пішов до Національного антикорупційного бюро України. Микитася за спробу підкупу посадовця затримали.
Листопад: Блекаут та корупційний скандал із Резніченком
Внаслідок російської масованої ракетної атаки 23 листопада Україна пережила повний блекаут. Були виведені з роботи всі енергоблоки АЕС, що знаходяться на неокупованих територіях. На повернення до планових відключень у деяких областях пішло більше тижня. Ускладнювало роботу енергетиків те, що російський ракетний терор не припинявся. Зокрема, енергосистему Дніпра атакували 17, 23 та 26 листопада. Практично протягом усього місяця країна жила в режимі не планових, а екстрених відключень світла.
Також у листопаді мер Дніпра Борис Філатов побував із робочим візитом за кордоном. Він представляв місто на міжнародному саміті мерів у Парижі, де зустрівся з закордонними колегами.
У листопаді журналісти-розслідувачі “Української правди” та “Схем” оприлюднили матеріали про те, що фірма близької подруги очільника Дніпровської обласної адміністрації Яни Хланти отримала 1,5 мільярди на утримання доріг в області. За матеріалами злочинної схеми, що надали журналісти, антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження за двома статтями: “зловживання владою або службовим становищем” та “відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом”.
Грудень: дерусифікація в дії та обшуки у Резніченка
За добу від 28 по 29 грудня до поліції Дніпра надійшло щонайменше три повідомлення про мінування у місті. В повідомленнях йшлося про замінування метрополітену, готелю “Україна” та культурного центру “Менора”. Втім, після перевірки виявилося, що повідомленні неправдиві.
Декомунізація в дії. У Дніпрі нарешті дійшли руки до пам’ятників російським культурним діячам. Зокрема, прибрали пам’ятники Пушкіну та Горькому. Мер Дніпра Борис Філатов повідомив, що дозволу на демонтаж пам’ятників від Мінкульту влада міста так і не дочекалася, тому вирішили зробити це без дозволів.
Під час чергової ракетної атаки росіян одна з ракет поцілила в житловий будинок у Кривому Розі. Внаслідок цього загинула родина: чоловік, жінка та 1,5-річний син. Ще один син родини, 7-річний Артем, залишився живий, тому що перебував у своєї бабусі. Відомо, що чоловік у лютому відправив дружину та дітей у Польщу, але нещодавно вони повернулися додому та почали ремонт у квартирі, котру придбали минулого року.
26 грудня у справі про відмивання коштів на будівництві доріг в області НАБУ провело обшуки в приміщенні Дніпропетровської обласної адміністрації — в кабінеті очільника ОВА Валентина Резніченка, а також у департаменті житлово-комунального господарства. Також обшуки провели у підрядників обласної влади — у приміщеннях фірми “Будінвест Інжиніринг” та у пов’язаних осіб компанії.
