Економіка медицини: Україна змінює орієнтири з лікування на профілактику
Економіка медицини: Україна змінює орієнтири з лікування на профілактику

Економіка медицини: Україна змінює орієнтири з лікування на профілактику

КИЇВ — В умовах затяжної війни та суттєвого кадрового дефіциту в охороні здоров’я економіка української медицини проходить вимушену трансформацію: пріоритетом системи стає превентивна допомога та збереження людського капіталу. Про це йдеться в аналітичному матеріалі видання НВ, опублікованому в жовтні 2026 року.

За наведеними даними статистики, майже 84% усіх смертей в Україні спричинені п’ятьма основними групами неінфекційних захворювань. До цієї категорії належать серцево-судинні патології, цукровий діабет, онкологічні захворювання, хронічні респіраторні недуги та психічні розлади. Більшість із цих захворювань безпосередньо пов’язані з факторами ризику, на які людина та медична система спроможні впливати: хронічним стресом, курінням, вживанням алкоголю, нераціональним харчуванням і браком фізичної активності.

Експерти наголошують, що традиційна модель охорони здоров’я, яка працювала виключно за принципом реагування та лікування вже наявного захворювання, вичерпала свої економічні можливості. В умовах, коли кількість пацієнтів постійно зростає через військові навантаження та травми, кількість лікарень і медичного персоналу зменшується, а державне бюджетне фінансування є обмеженим, превентивна медицина перетворюється з модного тренду на першочергову економічну необхідність.

Ключовою ланкою реалізації цієї концепції стає первинна медико-санітарна допомога. Хороший сімейний лікар уже сьогодні виконує базові функції фахівця з превентивної медицини: регулярно вимірює артеріальний тиск пацієнтів, оцінює рівні глюкози та холестерину в крові, визначає індивідуальні ризики та проводить консультації щодо способу життя. Перехід до такої моделі вимагає не стільки створення нових посад чи окремих закладів, скільки нового способу мислення всієї системи охорони здоров’я, де лікування ускладнень замінюється на їхнє завчасне попередження.

Оптимізація медичної мережі та раціональне спрямування коштів на ранню діагностику дозволяють знизити навантаження на стаціонарні заклади й зберегти критичний ресурс держави — людський потенціал. Запобігання хронічним хворобам на ранніх стадіях є значно дешевшим для державного бюджету, ніж високотехнологічна госпіталізація та довготривала реабілітація пацієнтів, що робить профілактику ключовою умовою стійкості всієї медичної галузі України.

Джерело: НВ (New Voice).