ЛЬВІВ — Шевченківський районний суд міста Львова 1 жовтня 2026 року ухвалив підсумковий вирок у справі про вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон, засудивши 20-річного обвинуваченого В’ячеслава Зінченка до довічного позбавлення волі. Колегія суддів під головуванням Петра Невоя визнала фігуранта винним за кількома статтями Кримінального кодексу України, встановивши, що злочин було вчинено з мотивів національної нетерпимості та у зв’язку з громадською діяльністю загиблої.
Згідно з рішенням суду, Зінченка визнали винним у скоєнні умисного вбивства (пункти 8 і 14 частини 2 статті 115 КК України) та незаконному поводженні зі зброєю (частина 1 статті 263 КК України). Оголошення вироку відбувалося у напруженій атмосфері: під будівлею суду зібралися десятки активістів із плакатами «Зінченку — довічно» та прапорами. Сам обвинувачений у залі суду поводився відсторонено, відмовився скористатися правом на останнє слово та повністю заперечив свою провину й цивільні позови потерпілої сторони. Натомість матеріали досудового розслідування та судового розгляду містили вичерпну доказову базу, зокрема результати понад 60 експертиз та свідчення понад 1500 осіб.
У публічно оголошених матеріалах справи особливу увагу привернули особисті щоденники та записи підсудного, вилучені під час обшуків. Як зазначив суддя під час зачитання вироку, обвинувачений дотримувався радикальних поглядів щодо нібито дискримінації російськомовних громадян і вважав Ірину Фаріон діячкою, яка розколює суспільство. За даними слідства, у своїх нотатках Зінченко прямо планував злочин та втечу, зазначаючи: «Поки інші мітингують і спокійно розходяться додому, я мовчки гострив ніж, щоб зробити те, про що мріяли мільйони. Я вважаю себе санітаром суспільства, хоч і діяв через приватну неприязнь. Я зробив свій вибір і піду до кінця, адже інакше втрачу до себе повагу». Цей документ став одним із ключових доказів умисного характеру дій нападника.
Прокурори у справі наполягали на найсуворішому покаранні, підкреслюючи, що вбивство громадської діячки є прямою загрозою суспільній безпеці. До вимоги довічного ув’язнення приєдналася і донька загиблої мовознавиці Софія Особа. «Це рішення не поверне мені матері, але воно є єдино можливим актом справедливості для всієї України», — наголосила вона. Загалом судовий процес у Шевченківському райсуді тривав із січня 2025 року, охопивши понад 80 засідань і 30 томів матеріалів, упродовж яких сторона захисту неодноразово намагалася змінювати адвокатів та затягувати розгляд.
Трагічна подія сталася ввечері 19 липня 2024 року у Львові на вулиці Масарика, коли нападник здійснив смертельний постріл у голову Ірини Фаріон біля її будинку. Попри зусилля лікарів лікарні святого Пантелеймона, того ж вечора професорка померла. За декілька днів, 25 липня 2024 року, 18-річного на той момент жителя Дніпра В’ячеслава Зінченка затримали правоохоронці. Остаточний довічний вирок у цій справі ставить крапку у дворічному судовому марафоні та створює важливий правовий прецедент невідворотності покарання за злочини проти українських діячів.
Джерело: BBC Україна.