КИЇВ — На тлі того, як курс долара в Україні перетнув психологічну позначку в 45 гривень, серед громадян зростає занепокоєння щодо майбутнього національної валюти. Втім, провідні фінансові експерти закликають утриматися від панічних рішень, вказуючи на контрольованість ситуації з боку Національного банку та прогнозуючи плавне ослаблення гривні без різких обвалів.
Наразі головним стабілізаційним фактором на ринку залишається політика «керованої гнучкості» НБУ. Цей режим дозволяє регулятору не утримувати курс штучно, а згладжувати надмірні коливання через валютні інтервенції, реагуючи на дисбаланс попиту та пропозиції. Експерти зазначають, що поступова девальвація є об’єктивним процесом для економіки країни, що перебуває у стані війни та залежить від імпорту й зовнішнього фінансування. Більшість аналітиків сходяться на думці, що різкого неконтрольованого обвалу гривні очікувати не варто.
Прогнози щодо курсу до кінця 2026 року варіюються, але здебільшого знаходяться в діапазоні 45,8-46,5 гривень за долар. На курсову динаміку впливатимуть кілька ключових чинників: стабільність надходження міжнародної фінансової допомоги, ситуація на фронті, а також подальші кроки самого регулятора. Водночас деякі аналітики радять українцям розглянути альтернативні інструменти для заощаджень. На їхню думку, гривневі депозити чи облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) можуть запропонувати вищу дохідність, ніж просте зберігання готівкової валюти, навіть з урахуванням очікуваного ослаблення гривні.
Джерело: УНІАН
Ситуація на валютному ринку розвивається на тлі складних макроекономічних умов. Війна продовжує чинити значний тиск на державний бюджет та економіку в цілому. Міжнародний валютний фонд нещодавно погіршив прогноз зростання ВВП України у 2026 році до 1,0-1,6% через наслідки бойових дій. У цих умовах критично важливою залишається ритмічна фінансова підтримка від міжнародних партнерів, зокрема в рамках програм ЄС. Саме ці кошти дозволяють покривати значні бюджетні видатки та дають Національному банку можливість підтримувати достатній рівень міжнародних резервів для збереження фінансової стабільності та контролю над курсом.