Депортація чоловіків з ЄС: у Раді розвіяли міфи
Депортація чоловіків з ЄС: у Раді розвіяли міфи

Депортація чоловіків з ЄС: у Раді розвіяли міфи

КИЇВ — У Верховній Раді України заспокоїли громадян, наголосивши, що механізму масової депортації українських чоловіків призовного віку з країн Європейського Союзу наразі не існує. Попри активні дискусії в європейських політичних колах та поширення тривожних чуток у соціальних мережах, примусове повернення не набуде системного характеру.

Представники українського парламенту, зокрема заступник голови Комітету з питань нацбезпеки та оборони Єгор Чернєв, пояснюють, що будь-яка депортація можлива лише на індивідуальній основі та за умови порушення особою законодавства країни перебування. Йдеться про випадки нелегального перетину кордону, вчинення злочинів або втрати законних підстав для проживання. Діюча Директива ЄС про тимчасовий захист, продовжена до березня 2027 року, поширюється на всіх українців, які рятуються від війни, без поділу за статтю чи віком.

Водночас дискусія щодо майбутнього статусу українських чоловіків у ЄС триває. Низка країн, зокрема Польща, Чехія та країни Балтії, виступають за перегляд умов надання захисту для чоловіків мобілізаційного віку після 2027 року. Обговорюються варіанти, за якими ця категорія громадян може бути виключена з програм автоматичного захисту, що вимагатиме від них переходу на інші правові статуси, наприклад, отримання дозволу на проживання на загальних підставах через працевлаштування чи навчання. Уряди Німеччини, де канцлером є Фрідріх Мерц, та Чехії на чолі з прем’єром Андреєм Бабішем також долучені до цих складних перемовин, шукаючи баланс між солідарністю з Україною та міграційним навантаженням. Однак, як підкреслюють у Раді, такі потенційні зміни не означатимуть примусового повернення, а радше стимулюватимуть українців до легалізації свого статусу в ЄС або до свідомого рішення про повернення на Батьківщину.

Бекграунд: Питання повернення чоловіків з-за кордону загострилося після ухвалення в Україні нового закону про мобілізацію та тимчасового призупинення надання консульських послуг для громадян призовного віку, які не оновили свої військово-облікові дані. Ці кроки української влади викликали широкий резонанс та стали предметом обговорення на рівні Європейської комісії та урядів окремих країн ЄС, які намагаються виробити спільну довгострокову політику щодо українських біженців.

Джерело: ТСН Новини